Про ситуацію пише DSNews.
Наразі, близько двох десятків приватних будинків розташувалися просто на земляному валу завширшки кілометр, який має захищати лівобережні села від підтоплення. У Вишгородській міськраді зазначають, що землевідведення на дамбі почали оформлювати понад десять років тому. Тоді ж почали з’являтися перші будинки. Спершу на підставних осіб оформлювали дрібні ділянки по 10 соток, котрі поступово об’єднувалися у цілі садиби. Далі до них приєднали частину земель самозахопленням.
Більшість захоплених територій формально належать до прибережної захисної зони, але насправді там приватні пляжі та причали для яхт і катерів.
За словами Олександра Соколенка з Національного екологічного центру, дамба повністю земляна і призначена для повільної фільтрації дренажних стоків водосховища.
«Це дуже крихка споруда, у радянський час тут було заборонено не лише будувати, а й навіть їздити на вантажівках і паркувати легковики. Наразі дамбу руйнують не лише великі будинки та намиви піску, але й те, що забудовники вирубили значну частину захисної лісосмуги, призначеної спеціально для всотування та утримування ґрунтових вод», — каже він.
У квітні фахівці Національної академії наук публікували розрахунки наслідків руйнування дамби Київської ГЕС. При моделюванні розглядали два сценарії руйнування бетонної греблі внаслідок ракетних ударів.
Навіть найгірший і малоймовірний варіант — з руйнуваннями всієї центральної частини греблі — не призведе до затоплення Києва, як стверджувалося у скандальному прогнозі «ченця-еколога». Серед житлових зон столиці найвразливішими є Русанівські сади. Жителі цього району, які не встигнуть евакуюватися протягом кількох годин, муситимуть підійматися на другий поверх.