Про це розповіла кореспонденту «Великого Києва» генеральний директорка культурної установи Діана Попова.
«Подібні предмети ще не представлені в музейній колекції, тож могли би стати важливим доповненням для майбутньої розповіді про міський простір Києва, його ідеологічне маркування», – зазначила Попова.
Та додала, що культурна установа потребує підтримки держави для приведення приміщень до належного стану, аби там можна було встановлювати експонати, які мають цінність – від ти. що збереглися від часів палеоліту до сучасності.
В умовах воєнного стану в музеї розібрані експозиції, однак відбувається наповнення фондів, зазначила керівник музею.
«До прикладу, тему еміграції у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення відтворено у історико-мистецькому виставковому проєкті філії Музею історії Києва – Музеї української діаспори під назвою «П’ята хвиля», – сказала Попова.
Водночас, як розповів член правління Національного українського молодіжного об’єднання Олег Слабоспицький, у Києві вже не рік шукають місце для експозиції пам’яток, які свідчать про присутність «руского мира» та його плив на життя українців. Однак остаточного рішення для реалізації не знайшли.
«Об’єкти, які несуть певну мистецьку цінність і є історичними можна було б зберегти, але такий музей має бути наповнений правильними сенсами. Щоб це не був музей радянської архітектури, або пострадянського модернізму. Бо коли іноземець або дитина, яка не знає історію, туди піде, винесе висновок, що пам’ятник Щорсу чи Пушкіну не має ідеологічної основи. Але, водночас, це не має бути місце, де просто скинуті скопом всі пам’ятники. Він має змінювати свідомість, бути музеєм російсько-радянської окупації», – каже Слабоспицький.
Читайте також: Депутати Київради відкладають рішення про дерусифікацію назв вулиць
Нагадаємо, бюст російського поета Олександра Пушкіна, який 11 жовтня знесли активісти, зберігається у Національному транспортному університеті. У Києві залишається ще 200 подібних об’єктів, які підлягають демонтажу.