«В джерелах немає чітких вказань саме на початок і закінчення будівництва. Ми можемо взяти проміжок між 1695 і початку 1700-х років. Ще у листах Мазепи до Петра І за 1700-1701 рр. згадується, що фортифікаційні роботи в Києві не є завершеними. І що Київ потребує певного фінансування і робочих рук», – розповідає Філіпова.
В 1695 році на правобережжі були помічені татари. Коли Фастів постраждав від навали, Київ також необхідно було обороняти. Аби знайти ресурс, Мазепа спілкувався з Київським магістратом, московською залогою Києва та шукав робочих рук та матеріалів.
«Варто торкнутись медійної пропаганди – коли зазначається, що модернізація лаврської фортеці розпочалася з 1706 року – коли сюди приїхав Петро І, взяв і все тут заснував. Виселив місцеве населення, відбулося розорення і мілітаризація цієї зони. Хоча насправді джерела, і в тому числі західноєвропейські, згадують про те, що бастіонна фортеця на Печерську існувала уже в 1670-их роках, ще до того етапу, коли розбудовою займався гетьман Самойлович. Більш того, на іконографії можна вбачати укріплення навколо Печерського монастиря», – каже науковиця.
Існує думка, що у Палатній башті, яка зливалася ансамблем з укріпленнями фортеці любив жити гетьман Іван Мазепа. Вона була збудована на честь святого Онуфрія:
«Подейкують, що чи то завжди, чи то коли приїздив до Києва, казав: «Де моя Онуфрієвська вежа?» Однак в офіційних документах про це не зазначено. Швидше там була конюшня і місце для ззберігання запасів. Що не відповідало статкам і статусу гетьмана. Також була міська легенда, що Мазепа тримав у вежі місце для поховання власного та його родичів. Однак для знаті та старшини того часу бути похованим в вежі не характерно. Це могло б мати місце якби людина обрала для себе певну форму покаяння – як поховання під порогом чи поховання під місцем, де ходять люди – щоб попирали ногами могилу та сприяли спокуті. Але те, що в Мазепи були якісь такі бажання нізвідки не відомо. Якби він і просив відповідно до статусу – то швидше поховати в одному з соборів».
Водночас, саме в Онуфрієвській вежі вчені Заповідника пропонують відкрити сучасний музей Івана Мазепи.
Таку ідею вперше запропонували у 2017 році, коли у вежі проводилася одноденна виставка про гетьмана. Над концепцією майбутнього музею уже працюють:
«Це добре місце для такого закладу – воно дуже атрактивне, з нього можуть бути виходи на реконструйовані частини оборонних мурів. Концепція має охопити не лише персону Мазепи, але і історичне тло. Щоб показати і як людину, і як представника епохи бароко, і як політика, і як воєначальника. А ще – створити інформаційний центр, діджиталізацію. Щоб відновити джерельну і інформаційну потугу».
Поки з музеєм справа просувається на рівні концепції, у 2021 році Мінкультом в ході проекту «Велика реставраці» було оголошено намір реконструкції оборонних мурів, розташованих навколо Ближніх і Дальніх печер Лаври, збудованих через 2 століття після Мазепи. Планували провести протиаварійні роботи – щоб мури не завалилися. Також обіцяли відреставрувати Монастирські мури від Башти Кушника до Південної Башти.
Нагадаємо, «ВК» розповідав про невдоволення киян, що замість музею гетьмана і мецената лаври Івана Мазепи – сміття й непотріб.
А у вересні 2022 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” та Скарбниця Національного музею історії України провели історико-культурну подію, присвячену роковинам смерті гетьмана Івана Мазепи.