Про це йдеться у дописі на його Facebook-сторінці PR-стратега Сергія Дідковського.
Де в Києві грає український джаз та фанк? Знаю 32 на Воздвиженці, як джаз-клуб. На 4-5 мільйонну агломерацію. Де музей сучасного мистецтва? Хоча б як половина Саатчі в Лондоні чи Гугенхайму в Більбао. Є Пінчук Арт і все. На 4-5 мільйонну агломерацію. Де пам’ятник Коновальцю? Якщо говорити про видатних захисників міста від комуністів. Є лише пам’ятна дошка”. Але є нова церква (мп) біля Олімпійського. Де ринки фермерських продуктів з фудкортами? Як в Мадриді чи Лісабоні. Є тільки Фудмаркет. На місці Сінного — ЖК в стилі Познякижилбуд. Житній ледь живий. Бесарабка — прибудова до кальянних“, – зазначає він.
На його думку, дискусія про культуру та історію міста має бути динамічною – бо життя має бути динамічним, економіка, культура.
Бо застрягли на сторінках “Білої гвардії”, а вже сто років пройшло. Я цей текст пишу не від руки на папері. Булгаков є собі і є. Був і був. Як Винниченко чи там Тичина. Особливо цікава дискусія про нього на фоні масового винищення історичних будівель. Або коли згадую, як хейтили єдину впізнавану сучасну будівлю — Театр на Подолі”, – додає експерт.
Читайте також: “Не бийте по своїх”. Культуролог став на захист Булгакова
Нагадаємо, Національна спілка письменників України пропонує закрити музей російського письменника українського походження Михайла (Міхаїла) Булгакова та відкрити у приміщенні на Андріївському узвозі музей імені українського композитора Олександра Кошиця. НСПУ вважає, що у Києві не повинен працювати музей письменника, який “люто ненавидів Україну та її незалежність, а також паплюжив, як тільки міг, її у своїх творах”, зокрема у романі “Біла гвардія“.
У самому музеї Булгакова іронічно відреагували на таку ініціативу, а колишня прессекретарка Ющенка запропонувала “компромісне” вирішення.
Як писав “ВК”, нещодавно з фасаду будівлі Інституту філології КНУ ім. Шевченка зняли меморіальну дошку Михайлу Булгакову.
Читайте також: “Дом Булгакова” радянська влада “отжала” у міста разом із добрячим шматком історії – Оксана Забужко