Забудовник Stolitsa Group досі планує забудувати Літературний сквер, який десятиліттями захищають кияни

Забудовник Stolitsa Group досі планує забудувати Літературний сквер, який десятиліттями захищають кияни

На замовлення ТОВ “Столиця груп” роблять заміри топографічного плану там, де планують забудувати Літературний сквер, який пов’язаний з плеядою видатних українських письменників і поетів: Сосюра, Вишня, Тичина, Гончар, Рильський та інші видатні літератори.

Дотепер поруч із Літературним сквером мешкають відомі українські літератори й творці – Ліна Костенко, Марина Гримич, Тарас Томенко, Микола Луків, кожен з яких в той чи інший спосіб виступали проти забудови Літературного скверу.

Безліч київських громадських діячів неодноразово наголошували, що у разі продовження забудови, Літературний сквер з приємного зеленого місця для відпочинку та місця з власною важливою для всіх українців історією перетвориться у звичайну прибудинкову територію.

До речі, видатна українська письменниця та поетеса Ліна Василівна Костенко листом зверталася до мера столиці Віталія Кличка, де наголошувала на важливості збереження скверу, який має стати місцем духовного натхнення для киян та гостей столиці: “Цей сквер має бути символічним місцем культури та пам’яті. Тут досі ходять між деревами силуети незабутніх письменників”.

Також прем’єр-міністру з вимогою врятувати сквер писали листи актриса театру й кіно Ада Роговцева, поет і видавець, власник і директор видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га” Іван Малкович і нині вже покійний літературознавець, дисидент, Герой України Іван Дзюба.

Загалом, майже 30 років забудовники намагалися звести чергову багатоповерхівку впритул до Літературного скверу. Будувати хочуть не на самій зеленій зоні, а на прилеглій території, яку місцеві мешканці вважають частиною скверу. Неодноразово проти забудови кияни проводили мітинги.

Про нові спроби забудови скверу повідомив депутат Київради від “Європейської Солідарності” Леонід Ємець

Він зауважив, що виконавці самі повідомили, що роблять заміри для забудовника Stolitsa Group та додав фото:

Фото - Леонід Ємець, Facebook

Ще раз повторюю, цього не буде (забудовиЛітературного скверу, – ред. ), від слова за жодних обставин. Крапка”, – наголосив столичний депутат на своїй сторінці у Facebook.

У жовтні 2024 року понад 6000 киян підтримали петицію щодо захисту Літературного скверу від забудови чи спроб будь-яким чином включити частину скверу в будівельний простір.

Петиція / скриншот з сайту Київради

Тоді забудовник намагався звести чергову багатоповерхівку впритул до Літературного скверу, на ділянці в декількох метрах від будівлі памʼятки архітектури (Інститут Геологічних Наук НАН України).

Наразі межі Літературного скверу визначає забудовник, тому що юридично закріплених меж у Літературного скверу досі немає. У петиції кияни вимагали від влади Києва:

  • надати Літературному скверу статус пам’ятки містобудування;
  • закріпити його історичні межі юридично, включаючи проїзди та прилеглу ділянку за адресою Б. Хмельницького, 80-Б;
  • розірвати договір оренди з забудовником та заборонити будівництво, яке може пошкодити екологію скверу та його історичний вигляд.

За даними сайту Київради петиція знаходиться на “реалізації”:

Скриншот з сайту Київради

Stolitsa Group є одним із найбільших девелоперів столиці. Її бенефіціарні власники – Марина Познякова, Туменас Раймондас, Агнє Рузгієна та Іван Молчанов. Stolitsa Group входить до литовської інвестиційної групи BT Invest, яку створили колишні акціонери компанії Сандора – Раймондас Туменас і нині покійний Ігор Беззуб. Вони інвестували у створення мережі супермаркетів Novus та будівництво ТРЦ Retroville.

Цінність Літературного скверу

Літературний сквер знаходиться у Шевченківському районі столиці на розі вулиць Олеся Гончара та Михайла Коцюбинського.

Сквер було зведено в 1914 році. Раніше він мав назву Чкалівський, його декомунізували торік і назвали Літературним не випадково.

Докторка історичних наук і письменниця Марина Гримич розповідає, що тут відбувалося минулого століття:

“У цьому скверику варився, тушкувався, пікся, смажився український літературний процес 20 століття. Уявляєте, понад 300 квартир і в півтора раза більше письменницьких сімей… Це була унікальна комунікативна система, так би мовити, письменницька сусідська община і літературний неофіційний нетворкінг. Письменники та члени їхніх родин разом жили, товаришувати між собою і водночас ворогували, підтримували одне одного в тяжкі хвилини сталінських репресій і зраджували одне одного, разом співали пісень і майже до бійки сперечалися. Творили, коли приходила Муза, і йшли в запій, коли вона їх полишала. Часом ходили до сусідів у гості, а часом навіть і не віталися, зіткнувшись носами в під’їзді”.

У 1934 році поруч зі сквером звели Роліт (якому пізніше буде присвоєно статус пам’ятки культури) – житловий будинок письменників на вулиці Леніна (зараз – вул. Б. Хмельницького, 68). У скверу поруч з будинком починається “нове літературне життя”. 

Наразі київський Роліті є українським рекордсменом з кількості меморіальних дошок. Літературний сквер (тоді – Чкалівський сквер) та сквер ім. О. Гончара (тоді – сквер ім. Зої Космодем’янської) стали невіддільними “співучасниками” життя і творчості найвидатніших літераторів України: Микола Бажан, Остап Вишня, Олесь Гончар, Наум Тихий, Андрій Малишко, Максим Рильський, Семен Скляренко, Володимир Сосюра, Михайло Стельмах, Павло Тичина, Антоненко-Давидович і багато інших відомих літераторів жили в Роліті та відпочивали й надихались в скверах поруч.

Акція протесту проти незаконної забудови Літературного скверу, Київ, 2024 рік / фото: Олена Макаренко

У 80-х роках навпроти скверу побудували ще один “письменницький будинок” (вул. О.Гончара, 52) і Літературний сквер став частиною ще більшого письменницького простору. Також у будинку розміщувалося видавництво “Радянський письменник” (згодом “Український письменник”).

Письменникам стало дуже зручно відносити свої твори для друку. Саме тому, що все стає поруч, і буквально можна не виходити за межі цих будинків та скверів, з’являється назва “Письменницьке село”.

Річ у тому, що територію скверу не можна забудовувати, оскільки вона входить у зону охоронюваного ландшафту памʼятки архітектури “Садиба Лапинського”, яка розташована навпроти. Але історичну цінність має не лише сквер, а й місцевість, де ці письменники проживали.

Тому цілком закономірно, що ініціативу киян, які вимагали захистити сквер, підтримали відомі письменники й культурні діячі.

Дивіться також: У Кличка мовчать щодо допустимої відстані від озера Небреж до ЖК Stolitsa Group на Осокорках

Великий Київ