Як пише hromadske, міжнародний науковий проєкт із вивчення мумій за допомогою сучасних технологій Ukrainian Mummy Project був започаткований минулого року. Ініціювали його Вільнюський університет, де цим напрямком опікується фізичний антрополог Даріо Піомбіно-Маскалі, а з боку України — єгиптолог Микола Тарасенко з Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України. Також до нього залучаються різні фахівці та установи з України та з-за кордону.
У травні 2017 року, вперше за кілька десятиліть, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник показав давньоєгипетські старожитності, що зберігаються в його фондах. Спочатку — представникам ЗМІ, а за кілька тижнів — усім відвідувачам Лаври, але лише впродовж одного дня, після чого повернули їх до сховища.
Дві мумії — людини та крокодила, саркофаг і дві кришки від саркофагів до цього упродовж кількох десятиліть не мали змоги побачити навіть науковці, що займаються дослідженням таких речей. Вони знали про їхнє існування, але дуже мало про них самих та їхню історію. Вивченням цих артефактів і зайнявся Микола Тарасенко.
Тарасенко з’ясував, що “київську” мумію у 1860-му році подарував археологічному музею при університеті Святого Володимира (нинішній КНУ ім. Т. Шевченка) його випускник на ім’я Йосип Шкуратовський.
Швидше за все, саме він незадовго до цього привіз її з Єгипту. Де саме її знайшли та як саме вона потрапила до його рук — напевно, вже ніколи не дізнаємося. Зате з’ясувалося, що в Україні вона в різний час зберігалася в різних наукових установах, а вже після Другої світової війни опинилася в музеї Києво-Печерської лаври.
“Київська” мумія добре збережена, якщо не рахувати відсутність передньої правої лапи. Кілька місяців тому її також почала досліджувати зоологиня Євгенія Яніш з Інституту зоології НАН України.
Зазвичай мумії щільно обмотані стрічками тканини, але в даному випадку науковцям дуже поталанило, оскільки тканини на крокодилі немає. Це дозволило дослідити її візуально. А крім того, це дає можливість зробити проміри основних морфометричних параметрів”, – розповідає Яніш.
Це потрібно для того, щоб, наприклад, визначити вид або підвид тварини. Через карантинні обмеження наразі дослідження зупинилося, але, щойно буде можливість, Євгенія планує поновити роботу. Одне з питань, яке вона хоче з’ясувати — до якого виду належить крокодил Нільського чи Пустельного. Вид можливо визначити завдяки ДНК-аналізу. Але наразі зробити в Україні ДНК-аналіз крокодилу немає можливості, але визначити видову приналежність можна буде після додаткових досліджень за допомогою комп’ютерної томографії.
Також за її допомогою наші дослідники хочуть перевірити ще одну гіпотезу. Вважається, що стародавні єгиптяни не вбивали крокодилів, бо вважали їх священними тваринами. Але минулого року французькі науковці знайшли докази, що так було не завжди. Євгенія Яніш сподівається дізнатися, що могло стати причиною смерті “київського” крокодила.
Надалі вона планує дослідити інші давньоєгипетські мумії тварин в Україні, зокрема крокодилів, змій та ібіса в Одеському археологічному музеї, крокодила в Дніпропетровському національному історичному музеї, а також кота й сокола у Львівському музеї історії релігії.
Читайте також: Територія психлікарні ім. Павлова повна дивних скульптур та картин. Тут – дон Кіхот, Демон та Ван Гог
Нагадаємо, Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові відновив роботу і чекає відвідувачів. “Великий Київ” завітав до музею, налюбувався досхочу простором, насолодився спокоєм, зарядився енергією на прийдешній тиждень і ділиться враженнями з читачами (ФОТОРЕПОРТАЖ). Також дрон зняв повітряні млини, хати та церкви у Пирогово.