Передання у безкоштовне та безстрокове користування 75 об’єктів Нижньої лаври урядом Миколи Азарова відбулося у 2011-му році. Тепер там міститься одразу кілька церковних структур: Києво-Печерський чоловічий монастир із настоятелем владикою Павлом, митрополія УПЦ на чолі з Онуфрієм, Духовна семінарія та Київська Академія.
За часів служіння Павла відбулося виселення із Нижньої лаври райвідділку міліції з Беркутом, він забрав приміщення біля взуттєвої фабрики та сусідні об’єкти – Свято-Микільський лікарняний монастир і козацьку церкву Воскресіння Христового.
А тепер про об’єктивні причини припинення договору оренди, які озвучені урядом на сьогодні:
По-перше, з наявною організацією, яка бере в оренду приміщення, чи без неї – власність залишається державною. Про це ще напередодні Різдва наприкінці 2022 року розповідав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Відтак, держава має право на безперешкодне потрапляння до свого майна та контроль над ним.
Друге – вагомим порушенням у користуванні нерухомим майном є зміна його архітектури. В ході перевірки було виявлено 36 новозбудованих об’єктів на території Лаври. А одну пам’ятку архітектури не знайшли зовсім (було знищено старовинну огорожу на вул. Ближньопечерській). Усі самобуди є комерційними та господарськими приміщеннями (тобто не мають прямого відношення до чернечого життя/побуту).
Сергій Кролевець, який працював гендиректором лаврського заповідника з 1995-го до 2010-го, в коментарі NV розповів, що Павло на свій розсуд руйнував старі будинки і зводив нові, що незаконно. Експерт каже, що так з’явилися 23 «новоділи», згоди на які не давало ЮНЕСКО:
«Це одразу два злочини: знесення пам’ятника та будівництво на його місці іншої будівлі», – сказав експерт.
Як приклад – нижні ворота на в’їзді до Ближніх і Дальніх печер, побудовані у 1852−1853 роках, які розібрали, а потім із дешевої цегли зробили нові – ширші та вищі. Також засклили пам’ятник архітектури національного значення — галерею біля церкви Різдва. Вона споруджена за проектом архітектора Якушкіна у 1771 році, а у 2010-му її перетворили на кафе.
У розписах Успенського собору Києво-Печерської Лаври за бюджетні гроші з’явилися портрети-розписи митрополита УПЦ Павла Лебедя посеред визначних історичних постатей Лаври, а також поруч із митрополитом Онуфрієм та покійним очільником УПЦ МП митрополитом Володимиром.
Третє – небезпека просування російської пропаганди на території Києво-Печерської Лаври. У своїх проповідях митрополит Павло Лебідь дозволяє собі не просто різкі, а і антиукраїнські висловлювання. А в січні цього року проти нього було відкрито кримінальне провадження через те, що «виголошував висловлювання, які спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі між віруючими шляхом приниження ПЦУ та вживання до її священнослужителів образливих найменувань та характеристик».
РНБО ухвалила рішення, яким внесла митрополита УПЦ Павла Лебедя та колишнього проросійського народного депутата Вадима Новинського до санкційного списку.
Четверте – Кабмін розробляє окреме розпорядження про скасування того, що було видане у 2013 урядом Азарова, повідомила директор департаменту культурної спадщини МКІП Мар’яна Томин в ефірі каналу ICTV.
«Це також додатковий юридичний важіль – для того, щоб унеможливити будь-які повернення в інший бік цього процесу. Так, це навантаження на бюджет, заповідник уже надав відповідні розрахунки до МКІП. Своєю чергою ми маємо передати їх на розгляд Кабінету міністрів. Звісно, це все кошти, утримання майна, робочі місця, які забезпечують діяльність заповідника. Над цим заповідник безпосередньо буде працювати разом із нами», – повідомила Мар’яна Томин.
Нагадаємо, 29 березня на територію Києво-Печерської Лаври з’їхалися віряни УПЦ з різних регіонів, поліція проводила обшук автомобілів, що вивозили майно. Серед присутніх був боксер Олександр Усик, що відбивався від журналістів.
Митрополит Павло Лебідь завляв, що не збирається виїжджати з Лаври, бо не бачив рішення суду. Також він сказав, що в нього нема паспорта, бо документ зник після обшуків СБУ. Водночас, ЗМІ раніше бачили його у паспортному сервісі під час виготовлення закордонного паспорта.