На зламі двох століть Україна переживала важкий період під владою двох імперій. Мешканці міст на заході країни були під владою Австро-Угорської імперії, тоді як центральні та східні області були під впливом російської імперії. Як це відбилося на модних віяннях?
Місцеві модні крамниці та ательє вже на початку ХХ століття пропонували різноманітні моделі жіночого, чоловічого та дитячого одягу у стилі модерн. Київські елегантні пани та пані могли насолодитися широким асортиментом у торговельному домі австр. купця Макса Мандля. Сучасна вулиця Сагайдачного у Києві славилася тоді кравчинями та модистками. У Львові ж відбувалося творче відтворення та популяризація західноєвропейських модних тенденцій. Одеситки ж віддавали перевагу більш барвистому одягу.
Головні убори з пишними капелюшками та вишукані аксесуари були невід’ємною частиною гардеробу міщанок. Сукні, що складалися з двох частин, створювали силует у формі латинської літери S, та підкреслювали принади панянок. Образи українських міщанок, на відміну від селянок, не були практичними та функціональними. Цей одяг не лише не дозволяв займатися будь-якою фізичною працею, а й створював незручності під час пересування сходами та споживання їжі.
Вартість модного одягу того часу була висока, і не кожна пані могла собі дозволити часті оновлення гардеробу. Одяг носив в собі розкіш використаних матеріалів та майстерності кравчині. Ціни на сукні, капелюшки та інші аксесуари того часу можна порівняти з вартістю оренди шестикімнатної мебльованої квартири у престижному районі столиці на місяць.
Модні тенденції відображали не лише прагнення до елегантності, а й впливи різних культур. До Франції їздили за розкішними сукнями, мереживною білизною та аксесуарами, Лондон славився багатством тканин, а Німеччина – срібними та бісерними сумками.
З розвитком часу, після Першої світової війни та приходу радянської влади, мода піддалася радикальним змінам, стаючи більш функціональною та простою. Зникали корсети та пояси, а сукні ставали більш комфортними та відповідними новим часам.
За матеріалами ГО «PostBellum-Україна».