Про кліматичну кризу розказали у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.
Майже половина країн світу цього року зіткнулася щонайменше з двома місяцями небезпечної спеки, а для деяких регіонів цей період перевищив чотири місяці. Навіть у країнах із помірним кліматом, таких як Великобританія та США, додаткові три тижні спеки стали викликом для інфраструктури та систем охорони здоров’я.
Середньостатистичній людині на планеті кліматична криза принесла шість додаткових тижнів екстремальної спеки. Експерти World Weather Attribution (WWA) і Climate Central зазначають, що найгірших наслідків зазнали острівні держави, жителі яких пережили приблизно 150 додаткових днів небезпечної спеки. У Європі, зокрема в Україні, ситуація теж стає дедалі критичнішою: кількість днів із ризиковано високими температурами зростає щороку. Екстремальні теплові хвилі – це один з найбільш відчутних наслідків кліматичної кризи.
За прогнозами вчених, наступного року очікується збільшення тривалості теплових хвиль, що матиме руйнівні наслідки для інфраструктури, сільського господарства, водних ресурсів і здоров’я населення. Крім того, посилюються інші екстремальні погодні явища. Повені в Європі та Африці, посуха в Амазонії – це лише кілька прикладів. Урагани теж отримують додатковий імпульс. Аналіз показав, що кожен атлантичний ураган цього року став значно сильнішим через зміну клімату. Урагани «Берил» і «Мілтон» не досягли б такого рівня, якби не глобальне потепління.
За словами доктора Фрідеріке Отто, співкерівника WWA, «наслідки потепління, спричиненого викопним паливом, ще ніколи не були настільки очевидними і руйнівними». Україна, як і більшість країн світу, відчуває наслідки зміни клімату: часті екстремальні погодні явища, деградацію екосистем, зміни у водному балансі.