Обсяг металобрухту в Україні в умовах війни зростає в середньому на 5–10% (близько 10–12 тис. т). Такі дані Української асоціації вторинних металів (УАВтормет). Кількість залізного сміття збільшується через систематичні руйнування об’єктів інфраструктури, тисячі знищених одиниць автотранспорту тощо.
Понад 1,2 млн т брухту – наслідок російського вторгнення
Існує серйозна проблема утилізації суто військового (конверсійного) брухту — знищеної техніки, залишків боєприпасів тощо, що становить екологічну загрозу для країни, розповідає Микола Климович, директор з розвитку бізнесу ТОВ ”Міртен”.
Потенційні запаси брухту, що збирається в зоні бойових дій та внаслідок обстрілів російськими ракетами та дронами усієї території України оцінюють у 1-1,2 млн т. З них підтверджені обсяги, придатні для переробки, складають лише 200-250 тис. т.
Микола Климович нагадав, що за 3 роки повномасштабної війни обсяги споживання брухту скоротилися в середньому у 2,5 рази в порівнянні з довоєнним рівнем — переважно через втрату двох металургійних гігантів: ММК імені Ілліча та “Азовсталі” (з 3323,4 тис. т у 2021 році до 1343 тис. т у 2024 році):
Війна — це лихо, яке зачепило всі сфери життя. З огляду на приріст металолому, дуже скоро Україна може постати в апокаліптичних пейзажах з териконами брухту. Вже зараз варто бити на сполох, адже його надлишок невпинно зростає. А внутрішнє споживання металургійними комбінатами покриває у середньому лише 70% загального обсягу зібраного брухту
Обсяг експорту металолому до країн ЄС не перевищує 25 тис. т. на місяць
Експортні можливості українських заготівельників брухту досить обмежені. По-перше, через високі експортні мита — 180 €/т, запроваджені ще 2021 року. Наразі ринок збуту фактично обмежується лише країнами ЄС, адже діє економічний «безвіз» між Україною та Європейським Союзом, який передбачає нульову ставку експортного мита.
Розуміємо, що попри активний експорт вторинної сировини, в Україні зберігається значний надлишок, який може забезпечити безперебійну роботу металургійних підприємств щонайменше протягом 3–4 місяців
Завдяки заготівельникам брухту Україна щомісяця отримує до $8 млн валютної виручки
З 6 червня 2025 року дія автономних торговельних заходів (так званого «торговельного безвізу») припиниться. Щоправда, згідно з рішенням Європарламенту від 8 травня це не зачепить металургійну галузь, як основної галузі для економічного розвитку України. Для всіх інших товарів, в тому числі брухту чорних металів, передбачено поступовий перехід до нової схеми взаємин — глибокої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю. Водночас фахівець підкреслив важливість галузі в загальній системі експорту.
Наразі обсяги експорту металобрухту разом із продукцією металургії посідають третє місце. За підсумками 2024 року їхня частка склала близько 11,4% від загального обсягу українського експорту. Завдяки заготівельникам брухту Україна щомісяця отримує до $8 млн валютної виручки, щороку — до $100 млн. Це вагомі надходження до міжнародних резервів, які дозволяють Нацбанку підтримувати стабільність економіки та валютного ринку
Станом на 1 травня середня вартість брухту чорних металів у ЄС становить близько 280-300 €/т, – каже Климович.
В Україні ціни майже на 70% нижчі — 180-200 €/т (різниця складає 100 €/т). Металургійні комбінати, за словами експерта, не готові платити заготівельникам світову ціну. Через це точаться дискусії щодо можливої повної заборони експорту.
За різними оцінками, через війну на заготівельному ринку кількість компаній вже скоротилася більш як вдвічі (у 2021 році їх налічувалося понад 750, а станом на травень 2025 року лишилося 350). Вочевидь це суттєво обмежує можливості ринку. А внутрішні занижені ціни, продиктовані металургами, ставлять під загрозу всю галузь
Зростання надходжень від воєнного брухту – окреме питання української дипломатії
Микола Климович зазначає, що без експорту заготівельники брухту можуть опинитися на межі банкрутства:
Ініціатори заборони експорту самі себе загонять у глухий кут: в Україні спостерігатиметься не дефіцит сировини, а дефіцит фахових компаній, які можуть її зібрати, відсортувати та доставити. Ми можемо опинитися в парадоксальній ситуації: брухту вдосталь, а збирати його — нікому. А це загрожує і екологічними наслідками, і скороченням виробництва металопродукції
Навіть у разі запровадження повної заборони експорту металолому, вона не протримається довго — обставини змусять скасувати обмеження, – переконаний експерт. Та додає, що заборона експорту брухту суперечить євроінтеграційним процесам України: ринок має бути вільним тим більше в умовах, коли ЄС іде назустріч металургійній галузі, продовживши для них економічний “безвіз”.
Уже тепер визріває потенційна проблема для металургів в ЄС — без української сировини вони навряд з великою радістю сприймуть преференції для своїх українських конкурентів, що фактично витіснить європейські компанії із внутрішнього ринку.
Гадаю, що ніхто не забув “зернову блокаду” на кордонах з Україною. Цілком можливе повторення цієї ганьби, але це вже буде “металева блокада”. Але все ж таки заборона експорту металолому — майже факт. Я переконаний, що таке рішення буде тимчасовим. Адже ситуація вимагатиме протилежного: необхідність скасування експортних обмежень для країн ЄС, зниження мит для експорту до інших держав і встановлення справедливої внутрішньої ціни на брухт”