Вбивці Києва. Як незаконні забудови руйнують столицю та життя її мешканців

11:08 22.10.2020

Серед проблем Києва, які викликають у людей найбільше обурення, можна виділити дві – дороги та незаконні забудови. І якщо вирішення першої зрушило з мертвої точки, то проблема забудов стоїть гостро як ніколи.

Вбивці Києва. Як незаконні забудови руйнують столицю та життя її мешканців

Навіщо Києву стільки житлових комплексів? З одного боку, як показала ситуація цього літа з вибухом у столичному багатоповерховому будинку на Позняках (вулиця Григоренка, 41), житловий фонд  забудови 40-60-х років потребує реконструкції, а подекуди – капремонту та знесення. З іншого боку, коли у місті виростає черговий хмарочос, не залишається місця для дійсно важливих об’єктів інфраструктури: дитячих садків, парків, скверів. Крім того, непоодинокі випадки знищення забудовниками зелених зон, руйнування історичних пам’яток або будівель загальноміського значення, щоб штучно «знайти» місце під будівництво. 

Врешті-решт, відповідь на це питання одна – це хороший бізнес, який приносить чималий дохід усім, хто хоч якось до нього причетний. Якщо подивитися на кількість незаконних будівництв, які відбуваються під носом у чинної влади, виникає підозра, що вона теж «в долі».

Наталія Манойленко ー член постійної комісії Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, а також кандидат в депутати від фракції «Голос» ー одна з тих, хто бореться з цим беззаконням. За останній рік їй вдалося допомогти громаді захистити Гірку Крістера; зберегти парк «Микільська слобідка»; відмовити в продовженні договору одіозному забудовнику, який хотів звести «свічку» впритул до Олександрівської лікарні тощо.

Вона стверджує, що зупинити свавільну хаотичну забудову, яка негативно впливає на інфраструктуру міста, можливо. Для цього необхідно повернути киянам реальне, а не на папері, місцеве самоврядування, забезпечити чітке дотримання містобудівних норм, а також втілити сталі програми капітального ремонту та реновації багатоквартирних житлових будинків.

А поки що маємо такі наслідки:

  1. НЕДОТРИМАННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МІСТА

У кожного міста є генеральний план ー основний юридичний документ, що визначає напрямки та межі територіального розвитку міста, його функціонально-планувальне зонування (наприклад, поділ на промислову та житлову зону, їх пропорції), рішення щодо розміщення об’єктів загальноміського значення. Тобто, це документ, що складається згідно з правилами містобудування і служить основою для реконструкції та розбудови міста.

  1. ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ РАЙОНІВ

Згідно з Генпланом, кожен район будувався з урахуванням кількості людей, яку він може вмістити. Тобто, якщо у Голосіївському районі живе близько 25 тисяч осіб, для них має бути розрахована кількість будинків житлового фонду, екіпажів громадського транспорту, шкіл, дитячих садків, лікарень, магазинів, аптек, а також рекреаційних (зелених) зон. 

  1. ЗАТОРИ НА ДОРОГАХ

Недотримання недобросовісними забудовниками Генплану міста спричиняє ще одну «болючу» проблему Києва – затори. Перенавантажуються старі аварійні мости (наприклад, міст Патона та міст метро), неергономічне розташування будівель робить простір тісним, через що кількості смуг на дорогах недостатньо та виникає необхідність побудови додаткових естакад і роз’їздів.

  1. 4. ПЕРЕНАВАНТАЖЕННЯ МІСЬКИХ КОМУНІКАЦІЙ

Забудови, що ведуться з грубими порушеннями законодавства, в подальшому буває неможливо ввести в експлуатацію, міські служби відмовляються підключати їх до комунікацій. В результаті, новобуди можуть залишитись без водо- та електропостачання та навіть без каналізації. В таких випадках підключення може відбуватись без дозволів та з порушенням правил безпеки. Чим це обертається для міста? Перебої з водопостачанням, збільшення тарифів на опалення, проблеми з електроенергією, підвищення ризику техногенних катастроф та, звісно, нові «дірки» у бюджеті міста.

  1. ПОВНЕ БЕЗЗАКОННЯ

Значна кількість будівель, які з’явилися на території міста без отримання необхідних дозволів свідчить про те, що нині закон не діє та будь-хто, володіючи достатньою кількістю фінансів і «зв’язків», може обійти його без жодних клопотів.

Така ситуація зовсім не влаштовує жителів Києва – вони проводять мітинги, звертаються в усі можливі інстанції та в ЗМІ, щоб зупинити несанкціоновані дії забудовників. Значної підтримки та розголосу набув рух #SavePechersk, який привертає увагу громадськості та відповідних можновладців до проблеми незаконної забудови та, як наслідок, руйнування історичного району Києва – Печерську.

Одна з «гарячих точок» – забудова на Московській, 7, що загрожує руйнуванню декільком житловим будинкам, розташованим на вулицях Московській та Левандовській. Наталія Манойленко говорить, що це будівництво є прикладом того, як забудовник нехтує інтересами жителів, всього району та міста, оскільки містобудівні умови й обмеження на забудову видані з перевищенням норм висотності, встановлених для центральної частини міста, впродовж 1-го дня у вкрай підозріливий спосіб.

«Я докладу всіх зусиль, щоб допомогти громаді зупинити це свавільне будівництво. Разом контролюємо виконання Печерською РДА погодженого плану дій. Ключовим є скасування через суд МУО. Наступний крок – подання Проекту рішення Київради щодо викупу ділянки для суспільних потреб з метою влаштування на ній скверу», говорить Манойленко.

Нагадаємо, сьогодні інвестори “Аркади” вчергове заблокували рух у центрі Києва.

Великий Київ у Google News

підписатися