Однак, якщо якийсь документ було підписано (ще й у прямому ефірі) – його необхідно виконати. З відповідальними за виконання (точніше, невиконання) розпорядження про закупівлю вакцин для киян знайомлять “Букви” у своєму розслідуванні.
Отже, Ганна Вікторівна Старостенко. З 2014 року є незмінним заступником міського голови Києва, а на підставі розділу 6 Розпорядження київського міського голови № 2096 від 21.12.2020 ще й призначена відповідальною за виконання повноважень виконкому КМДА в галузі охорони здоров’я, зокрема – вживати заходів щодо запобігання та ліквідації епідемій. Також їй безпосередньо підпорядкований Департамент охорони здоров’я КМДА.
Власне, це перший, але далеко не єдиний епізод у кар’єрі чиновниці, який викликає багато запитань. Перш за все – у своїй кар’єрі Ганна Вікторівна з медициною жодного разу не стикалась, тим більше з медициною в настільки кризових умовах, як у Києві зараз. За освітою вона перекладач з німецької, закінчила магістратуру з міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Починала працювати у ТОВ “Північна інвестиційна група”, що наразі належить Володимиру Кличку через “Клівла Фемілі Офіс Аг” (князівство Ліхтенштейн), і працює у сфері будівництва та оренди нежитлових приміщень, а не медицини.
Згодом – очолювала благодійну організацію “Фонд братів Кличків”, була помічницею народних депутатів, депутаткою Київради трьох скликань (VI, VII, VIII), а у 2014 році стала заступницею голови КМДА. В київській мерії пані Старостенко довгий час була відповідальною за сферу освіти, туризму, культурних заходів та охорони культурної спадщини і навіть головувала в координаційній раді з питань протидії торгівлі людьми. Все це, безумовно, важливі сфери діяльності, однак всі вони мало стосуються медицини.
Крім того, Ганна Вікторівна влітку 2017 року пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, в якій мала перебувати аж до 30 липня 2021 року. Однак у самому кінці 2020 року раптово перервала відпустку і повернулась на посаду заступника голови КМДА. Також варто зазначити, що догляд за дитиною ніяк не завадив пані Старостенко брати участь у передвиборчій кампанії до Київради і навіть виграти вибори у Деснянському районі (саме цей район був підпорядкованій їй до виходу у відпустку).
Тобто в самий розпал епідемії, яка щодня забирає життя понад 400 українців, боротьбу з нею доручили людині, яка останніх 4 роки не мала стосунку до управління містом, а до того працювала в абсолютно не пов’язаних з медициною сферах. І яким би дивним не здавалось таке рішення, саме пані Старостенко на сьогодні є відповідальною за виконання обіцянки Віталія Кличка привезти киянам вакцину, а до цього щасливого моменту – за все, що відбувається у Києві в сфері боротьби з коронавірусом.
Саме час поцікавитись декларацією Ганни Вікторівни, в якій можна знайти чимало цікавого. У списку майна все досить буденно – квартира у Києві площею 58 квадратів і автомобіль Volvo XC60 2017 року (придбаний того ж року, через три місяці після виходу у відпустку). Зараз такий коштує $25-45 тисяч на ринку, а за декларацією – 1 362 784 грн. До того Ганна Вікторівна користувалась Ford Kuga 2010 року, і, випереджаючи запитання, його вартості у 2017-му вистачило б хіба на колеса і килимки від нового Volvo XC60.
Сама пані Старостенко вказала в декларації за 2015 рік ціну Ford у 160 тисяч гривень, яка вже наступного року зросла до 200 тисяч, а продала його Ганна Вікторівна аж за 336 тисяч гривень у 2017 році. Автомобілі ж, як вино – з роками тільки дорожчають… Чи це не так працює?
До слова, зарплати пані Старостенко з часу працевлаштування в КМДА не вистачило б навіть на старенький Ford (за умови, якщо весь рік нічого не їсти, не пити, і бажано ще не вмикати світло, воду і газ – недешеве задоволення в наш час, знаєте). Її чоловік, Дмитро Васильович Мельник, працював помічником народного депутата та в Управлінні справами Верховної Ради, там також платять “не дуже” (наприклад, за 2017 рік він заробив 60 тисяч гривень – по 5000 грн на місяць). Однак зростання вартості автомобілів пропорційно часу їхнього використання – не єдине диво у деклараціях Ганни Вікторівни. Справжню магію можна побачити у розділі 13 (фінансові зобов’язання) її декларації.
Наприклад, у 2017 році пані Старостенко взяла кредит в АБ “Укргазбанк” у розмірі 874 256 гривень на придбання нового Volvo XC60. При цьому сумарно за той рік сім’я заробила 355 061 грн (разом з виплатами на дитину) і 336 000 гривень з продажу старого авто. У 2018 році сумарний дохід сім’ї складає 91 399 гривень, зате “Укргазбанку” сплачено сумарно 454 590 гривень за тілом та відсотками кредиту (при чому змінилась первісна сума боргу – з 874 256 грн зменшилась до 713 411 грн). А також з’являється ще одна позика – у розмірі 600 тисяч гривень, яку надав Старостенко Віктор Олександрович. Якщо це батько Ганни Вікторівни, то добре, що Володимир Олександрович Зеленський підняв у країні пенсії, інакше київські чиновники, мабуть, жебрали б на нові авто під станціями метро на Троєщину.
Ідемо далі, 2019 рік, і чоловіку Ганни Вікторівни піднімають зарплату, завдяки чому сім’я за рік заробила аж 192 352 грн. Щоправда, за кредитом в “Укргазбанку” якимось чином зуміла сплатити аж 367 573 грн – майже вдвічі більше сумарного доходу. Однак це не Нобелівська премія в області математики та економіки одночасно, це просто ще одна позика від Віктора Олександровича Старостенка – цього разу на суму 420 тисяч гривень (сумарно Ганна Вікторівна напозичала у Віктора Олександровича вже 1 мільйон 20 тисяч гривень).
Настає рік 2020-й, Ганна Вікторівна вже третій рік перебуває у відпустці з догляду за дитиною, має чоловіка-“бюджетника”, якому знову підвищили зарплату, завдяки чому родина змогла заробити 213 930 гривень за рік. А от кредиту перед “Укргазбанком” вже немає, зате з’явилась уже нова позика від того ж позикодавця, Віктора Олександровича Старостенка. Цього разу він позичив всього 360 000 гривень, але, здається, трохи передумав, і у виправленій декларації Ганни Вікторівни за 2020 рік уже вказана сума 180 000 гривень (ну або йдеться про “дріб’язкову” помилку на суму, яка приблизно дорівнює річному доходу сім’ї Ганни Вікторівни).
Свої борги Ганна Вікторівна декларує теж досить “специфічно”: в декларації за 2018 рік вказано 600 тисяч гривень заборгованості, в декларації за 2019-й – вже 420 тисяч гривень, хоча повинно було б бути 1 020 000 грн (попередні 600 тисяч, 420 тисяч за цей рік, оскільки дані про повернення минулорічної позики – відсутні). У декларації за 2020 рік – знову 420 тисяч гривень (хоча була нова позика на 360 тисяч гривень, які виправили на 180 тисяч гривень). При цьому в розділі 14 (видатки) вказані виплати за кредитом в “Укргазбанк”, однак немає жодних відомостей про повернення Віктору Олександровичу Старостенку хоча б гривні.
До слова, жодних активів чи заощаджень, які б дозволили Ганні Вікторівні хоч колись розрахуватись з такими боргами, не кажучи вже про те, щоб прожити три роки без доходів, у неї немає. Наприклад, згідно з декларацією за 2013 рік, до приходу в КМДА її сумарний річний дохід складав 154 846 гривень, жодних заощаджень чи іншого майна, окрім вже згаданої квартири (якою вона володіє досі) і Ford Kuga 2010, у неї не було. А з урахуванням курсу долара, прийшовши працювати “на благо Києва”, пані Старостенко втратила в доходах у кілька разів. Така самовідданість заслуговувала б поваги, якби не всі перелічені вище суперечності в деклараціях.
Ще одним цікавим епізодом у кар’єрі пані Старостенко є порушення нею вимог законодавства щодо несумісності посад депутата місцевої ради та заступниці київського міського голови. Річ у тім, що нормами частини 7 статті 51 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що на осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються ті ж самі обмеження щодо суміщення посад, що й на сільських, селищних і міських голів. А частиною 4 статті 12 того ж закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах.
Як ми знаємо, Київська міська державна адміністрація є виконавчим органом Київської міської ради. Ганна Вікторівна Старостенко з 1 вересня 2014 року і до цього часу є заступницею голови Київської міської державної адміністрації. Водночас пані Ганна була депутатом VI, VII та VIII скликань Київради – з 2008 року донині, тобто прямо порушувала вимоги Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. При цьому, згідно з її ж деклараціями, Ганна Вікторівна є членом наглядової ради БФ “Майбутній Київ”, членом правління благодійної організації “Фонд братів Кличків” та Центру громадської взаємодії. Команда Кличка. Що знову є порушенням вимог законодавства щодо несумісності.
Ну, і не обійшлось без скандалу власне з закупівлею (точніше – “незакупівлею”) вакцин КМДА. 8 квітня депутати Київради зібрались на засідання (перше дистанційне, до слова), щоб розглянути закупівлі тих самих вакцин. На цьому засіданні пані Старостенко з якоїсь причини взялась переконувати депутатів Київради в тому, що КМДА має право закуповувати вакцини і без МОЗ. В результаті – голосування про звернення до Кабміну та ВР щодо надання дозволу напряму закуповувати вакцину у виробників було провалене. Цікаво, що директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА дотримується протилежної думки – органи місцевого самоврядування не уповноважені напряму закуповувати вакцини, виключно через державне замовлення.
З огляду на позицію пані Старостенко виникає запитання – якщо КМДА вправі самостійно закуповувати вакцини, що вона, як профільний заступник міського голови, робила впродовж 3 місяців перебування на посаді, будучи відповідальною за сектор охорони здоров’я і безпосередньо – боротьбу з епідемією? Адже за наявності законних підстав закупити вакцину (за її власними словами) та вже виділених з міського бюджету коштів на її придбання, йдеться, щонайменше, про прямий саботаж роботи за дорученим їй напрямом, а загалом про бездіяльність, внаслідок якої сотні й тисячі жителів міста позбавлені вакцини та можливості її отримати в найближчому майбутньому.
Наразі щодня в Києві реєструють майже дві тисячі нових хворих, а близько пів сотні киян щодня помирають від COVID-19, в київських лікарнях наближається колапс, а сам міський голова вимагає від Кабміну запровадження повного локдауну через нездатність зупинити зростання темпів захворюваності. Саме час хоча б почати процедуру закупівлі вакцин, чи не так?