Цикл зимових свят українців за новоюліанським календарем розпочинається на Романа (18 листопада) та закінчується на Водохреща (6 січня).
“Цей особливий святочний час сповнений давніми обрядами, звичаями та ритуалами: колядками і щедрівками, вертепами, ворожіннями, веселощами й гостиною”, – кажуть організатори дійства.
Виставка триватиме з 29 листопада до 14 січня.
Графік роботи експозиції згідно графіку роботи МВЦ Музею історії міста Києва (вул. Б.Хмельницького, 7):
Ср.-Нд.: 12:00-19:00, Пн-Вт.: вихідні. Каса працює з 12:00 до 18:30
Вартість вхідного квитка: 140/70₴ (повний/пільговий)
«Музей історії міста Києва завжди докладає чимало зусиль, щоб попри все подарувати киянам свято, створити атмосферу, в якій трапляються дива, а цього року в плідній співпраці з Національним музеєм народної архітектури та побуту України пропонуємо придивитися до коріння та відсвяткувати в українській традиції, надихнутися на втілення одного бажання на всіх», – наголошує генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова.
Перлиною інтерактивного простору є велика різдвяна шопка з фігурами Йосипа, Марії, Ісусика, тварин, а також – солом’яний вертеп, виготовлений учнями дитячої студії «Соломія».
Композиція з рушників на маскувальній сітці є асоціативною інсталяцією, що нагадує нам про реалії святкування Різдва сьогодні. Це своєрідний міст між традицією і сьогоденням, який має надихнути заглянути в переможне майбутнє.
«Сьогодні, коли Україна потерпає від війни, коли ворог прагне знищити все українське, як ніколи важливо пам’ятати та зберігати власні традиції. Українська зима – це Різдво та Новий рік, це період колядок і щедрівок, вертепів, молодіжних вечорниць із гаданнями й забавами та низки не менш важливих свят: Катерини, Андрія, Миколая, Меланки тощо», – розповідає генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель.
Також на виставці презентують унікальну фондову колекцію: різдвяно-новорічну атрибутику львівського етнографа та художника Володимира Шагала, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, різнорегіональну кераміку, музичні інструменти колядників, автентичні зимові строї, килими, рушники, ікони, картини наївного малярства Михайла Онацька, Івана Лисенка та інших.
Цього року Україна перейшли на новоюліанський календар. У зв’язку із цим більшість церковних дат змістилися на 13 днів назад. Виставка акцентує на сприйнятті українців зимових свят як цілісного циклу, коли кожне наступне свято доповнює попереднє, а ті чи інші атрибути є об’єднуючими і тільки разом творять ту справжню магію Різдва й Нового року. Саме тому експозиційний простір умовно поділений на зони різних свят, де кожне окреме свято представлено своєю унікальною обрядовістю.
В експозиційній зоні, що присвячена традиціям передріздвяних свят (Катерини, Андрія, Миколая), відвідувачі знайомляться з давніми ворожіннями на долю, традиціями молодіжних вечорниць, звичаєм випікання особливого святочного медового печива «миколайчиків» та різдвяними прикрасами, виготовлення яких традиційно припадало на цей час.
Відтворений святковий інтер’єр хати з дідухом на покуті, керамічним посудом для 12-ти обрядових страв представляє традиції Святвечора, коли напередодні Різдва вся родина збирається за столом, аби вшанувати пам’ять предків.
Особливе місце в експозиції відведено традиції різдвяного колядування, що побутувало на Маланки. У цій частині виставки представлений святковий одяг, а також маски тотемних тварин – кози, коня, кобилойки, ведмедя – символів родючості, сили та здоров’я.
На виставці можна побачити посуд, у якому освячували воду на Водохреща та йорданські «хрещики», які за віруваннями, оберігали садибу від зла. Ці побутові та сакральні предмети використовували на Водохреща – останнє свято різдвяно-новорічного циклу, коли символічно «розстрілювали коляду», а дідуха «пускали на теплий дух».
Українську зиму неможливо уявити без колядування, щедрування, маланкування – усі ці традиції представлять виступи колоритних колективів та майстер-класи з виготовлення різдвяної атрибутики. Зануритися глибше в звичаї, притаманні циклу «від Романа до Йордана», допоможуть авторські екскурсії від провідних етнографів НМНАПУ.