Про це розповіли у Національному заповіднику Києво-Печерська лавра.
Унікальні експонати з фондів Національного заповідника представлені на міжнародній музейній виставці “Перехрестя: Швеція – Україна (1000 років)”, що відкрилася в Armémuseum (Музей шведської армії) у Стокгольмі.
Відвідувачі можуть побачити дві памʼятки українського сакрального мистецтва – оксамитовий покров “Не ридай мене, Мати”, нині відомий як “Мазепинський воздух”, а також гравюру з Патерика 1661 року, що був виданий у лаврській друкарні.
Такі покрови, пошиті з дорогоцінних тканин і часто оздоблені вишивкою, використовували під час літургії для накриття посудин зі Святими Дарами. За грецькою традицією їх називали “воздухами” або “аерами” (αὴρ ‒ повітря), адже первісно воздухи виготовляли з особливо тонких напівпрозорих матерій, що відбилося у їхній назві.
До Лаври оксамитовий воздух потрапив як молитовний дар за родину Мазеп. На це вказує зображення гербу гетьмана “Курч”, розташоване в нижній частині покрову, та образи покровителів мазепинського роду: Марії Магдалини, Іоанна Предтечі, архідиякона Стефана і мучениці Юліанії. Збереження герба гетьмана Мазепи в оздобленні воздуха є тим більш рідкісним, бо після виголошення йому анафеми за велінням царя Петра І, пам’ять про Івана Мазепу систематично нищилася.
Гравюра з Патерика 1661 року належить авторству видатного українського гравера по дереву ХVII ст. Іллі. Сподвижник київського митрополита Петра Могили та його наступників, чернець Києво-Печерської лаври Ілля відомий як автор близько 500 ксилографічних гравюр (дереворитів).
Виставка, що проходить у Стокгольмі, є одним із найбільших міжнародних історичних проєктів України часів незалежності. На ній представлено унікальні артефакти з майже 30 музеїв, архівів, бібліотек України та Швеції, зокрема оригінальні експонати з колекцій 16 музеїв та заповідників, бібліотеки із різних регіонів України.