У НСЗУ пояснили, що кожен лікар знає, що існує медична таємниця, яка забороняє розголошувати інформацію про пацієнта на власний розсуд.
Перш за все, сам пацієнт повинен отримати вичерпні дані про свій діагноз, можливі способи лікування, прогнози. Лікар не має права приховувати цю інформацію від пацієнта, щоб “поберегти” його, а натомість розповісти все комусь із родичів. Уся медична та немедична інформація про пацієнта є медичною таємницею.
Коли лікар може розголошувати інформацію про пацієнта:
- якщо сам пацієнт дав на це згоду;
- якщо йдеться про неповнолітніх — тоді інформацію слід передати батькам (усиновлювачам), опікунам, піклувальникам;
- якщо це наречені — вони мають право бути взаємно обізнаними про стан здоров’я;
- якщо відбулося насильство в сім’ї — інформація передається уповноваженим органам;
- передання відомостей про психічне здоров’я людини допускається для надання їй медичної допомоги або для досудового розслідування;
- інформацію про результати тестування на ВІЛ дозволяється повідомляти лише самій людині, а у випадку дітей до 14 років та осіб, визнаних недієз — батькам чи іншим законним представникам.
Таким чином, лікар може повідомити діагноз пацієнта його родичам лише за згоди самого пацієнта. Якщо пацієнт такої згоди не давав, то є дуже обмежений перелік ситуацій, в яких ця інформація може бути розголошена.