Результати проєкту «Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини: фото, 3D та аудіогід Національного військово-історичного музею України», презентували в Києві. Роботу виконали спільно з ГО «Український центр розвитку музейної справи» за підтримки Українського культурного фонду.
У період війни музей не може чекати на настання миру — ми повинні берегти фонди й водночас залишатися відкритими для суспільства, — каже Юрій Кошель, т.в.о. директора Національного військово-історичного музею України. — Мультимедійний аудіогід та 3D-моделі дозволяють вийти далеко за межі огляду статичних експонатів за склом і глибоко відчути людські долі, приховані в кожній речі
Мультимедійний аудіогід повністю покриває експозицію 3-го поверху музею
У музеї створили повноцінний цифровий архів з понад 500 унікальних предметів періоду від 2014 року до сьогодення, а також запустили двомовний мультимедійній аудіогід. Відтепер відвідувачі музею та користувачі з усього світу можуть взаємодіяти з експонатами через QR-коди, роздивлятися деталізовані 3D-моделі та переглядати відеосюжети про їх історію.
Експозиція охоплює 35 тематичних вітрин, присвячених Війні за Незалежність України. Загальна тривалість матеріалу становить майже 300 хвилин записів, що містять розповіді від Революції Гідності до звільнення Херсона у 2022 році.
Головна мета цифрового оновлення — не замінити фізичний огляд експонатів, а дати відвідувачу «додаткові двері» до кожної вітрини
Скористатися путівником можна безпосередньо в експозиції через QR-коди, а також онлайн на сайті музею, де є можливість вивчати деталізовані фотографії та обертати 3D-моделі окремих експонатів. Крім того, зібрані матеріали можуть слугувати цілісним курсом мінілекцій для освітнього процесу, зокрема у школах.
Більшість предметів сучасної війни на перший погляд здаються звичайними або побутовими — люди часто проходять повз них у залах і навіть не здогадуються про їхнє справжнє значення, — каже Кирило Семенюк, керівник команди з оцифрування експонатів. — Ми прагнули зафіксувати не лише об’єм чи формальні параметри речі, а передусім зберегти пам’ять про людину, яка тримала її в руках на фронті чи в полоні
Як відбувалось оцифрування
Для створення якісного електронного архіву прямо в залах музею розгорнули 3 спеціалізовані фотостудії: для зйомки військової форми на манекенах, зйомки у площині (флатлей) та для предметної зйомки об’ємних об’єктів. Робота тривала понад 5 тижнів, і за цей час команда оцифрування зробила понад 6 000 високоточних фотографій. Підготовка гіда стала для науковців окремим дослідженням, що дозволило суттєво покращити атрибуцію експонатів та уточнити хронологію.
Після лютого 2022 року цифровізація перетворилася з інструменту популяризації на критично важливий елемент захисту культурної спадщини, зазначає — Влад Піоро, керівник проєкту, голова ГО «Український центр розвитку музейної справи». —Оцифрування за міжнародними стандартами FADGI та IIIF гарантує, що інформація про наші музейні скарби збережеться на покоління вперед, незалежно від будь-яких зовнішніх загроз
Оцифрування проводилося із застосуванням міжнародних стандартів preservation imaging (FADGI, Metamorfoze) та специфікацій роботи з даними (ISO 21127, IIIF). Для складних і глибоких предметів (касок, елементів зброї, деформованої техніки) застосовували технологію фокустекінгу (focus stacking) — пошарового поєднання точок фокусу, що забезпечило максимальну чіткість і різкість кожного міліметра поверхні.
Усі створені цифрові матеріали будуть також зберігатись у Єдиному державному реєстрі Музейного фонду України.
Унікальність проєкту — у поєднанні високих технологій із живою людською пам’яттю. Пересічний відвідувач у музейній залі може легко пройти повз порваний пластиковий пакет чи стару шапку з ковдри
Завдяки 3D-фіксації та аудіогіду ці речі «заговорили»:
- Звичайний пакет для їжі виявляється життєво необхідним предметом із полону. Через нього наші полонені воїни швидко відціджували рідину з дуже гарячої похльобки, бо їм давали лише одну хвилину на обід, і таким чином вони намагались встигнути її з’їсти.
- Непоказна шапка, зшита полоненими азовцями з радянської ватної ковдри, стає свідченням незламності у холодних неопалювальних камерах.
- Футболка із номерами телефонів, виведеними ручкою на звороті, — це зашифрований зв’язок із родинами побратимів, який виносили з полону на собі ті, кого обмінювали першими.
Поряд із такими особистими свідченнями людського побуту на війні, команда зацифрувала й важке екіпірування, бойові прапори з автографами, пошкоджену броню та сучасні безпілотники.
Як аудіогід, так і оцифровані артефакти, займуть своє гідне місце у своїх колах потенційних користувачів, — зазначив Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам’яті. — Скажімо, 35 розповідей про Війну за Незалежність — це унікальний посібник для багатьох школярів, студентів, а також — їх учителів та батьків. Автори у доступній та зрозумілій формі надають слухачу не лише потрібну інформацію, а й діляться з ним спогадами та емоціями безпосередніх учасників тих подій. Що ж до експонатів, оцифрованих у 3-д технологіях, то вони стануть цінною знахідкою не лише вітчизняних допитливих користувачів інтернету, а й вочевидь — західних відвідувачів
За кожним музейним предметом стоїть конкретна історія — подія, військовий підрозділ, людська доля, — розповідає Ярослав Тинченко, військовий історик, заступник директора музею з наукової роботи. — Понівечений прапор із Донецького аеропорту чи обгоріле Євангеліє з-під Іловайська можуть розповісти про війну значно більше, ніж здається на перший погляд. Наше завдання — не лише зберегти ці свідчення, а й зробити їхні історії доступними та зрозумілими якомога більшій кількості людей
Адреса музею: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 30/1.