Друге життя Молодого театру у 1980 році
Про відкриття театрального сезону писала газета “Вечірній Київ” від 25.04.1980 року. Це була лірико-драматична поема «… З весною я до тебе повернусь!» за п`єсою Олексія Казанцева, у постановці головного режисера Олександра Заболотного. Повідомляли, що акторів відбирали по конкурсу і було 4-5 кандидатів на одне місце!
Усі зараховані мали середню або вищу спеціалну освіту. Це вихованці Київського інституту театрального мистецтва імені І.К. Карпенка-Карого, Харківського інституту мистецтв імені І. Котляревського, студії при Київському академічному театрі ім. Франка, – розповідає газета.
Справжня історія – півтора століття тому
Історію сучасного Молодого театру ділять на 2 етапи – перший з 1870 року, та другий – з 1980-го. У розквіті Молодий театр у Києві проїснував 2 роки – з 1917 року, коли з театральної групи став міцним осередком культури і творчості на чолі з Лесем Курбасом, до 1919 року, коли діяльність зруйнувала, “націоналізувавши” радянська влада.
Відомо, що ще в 1916 році група молодих акторів робили за власний кошт ремонт приміщення на Прорізній, обладнали його для показу вистав. Вкладаючи серце, досягли величезного успіху в глядачів та театральних критиків та молодіжна студія перетворилася на “Товариство на вірі – Молодий театр”.
Коли театр очолив видатний театральний філософ і практик, режисер-педагог Лесь Степанович Курбас, знайомив глядачів зі стародавнім українським вертепом («Різдвяний вертеп»), шедеврами української та світової класики, сучасною драматургією.
Режисер Лесь Курбас поставив вистави, створені у традиційно-реалістичному плані (“У пущі” Лесі Українки, “Молодість” Гальбе) і в умовно-реалістичному (“Цар Едіп” Софокла, “Іван Гус” Шевченка), і в побутово-психологічному (“Лікар Керженцев” Л. Андрєєва, “Кандіда” Б. Шоу, “Чорна Пантера і Білий Медвідь”, “Гріх” В. Вінниченка), і в романтичному (“Йоля” Є. Жулавського), і в стилі романтичної комедії (“Горе брехунові” Грільпарцера, “Етюди” О. Олеся).
Коли б не було живих свідків, коли б не було документів, декому могло б здатися чудом, що за складних суспільно-політичних обставин, за умов громадянської війни, за надзвичайної матеріальної скрути, переважно на приватних квартирах і в чужих театральних приміщеннях упродовж 2-ох робочих років можна було створити цілком новий за змістом, формою та ідейно-мистецьким спрямуванням театр-студію, виховати колектив творчих однодумців, поставити 15, в основному новаторських, вистав, завоювати прихильність і шану глядачів. Це творче чудо не гріх назвати мистецьким подвигом…, – згадував один із засновників Молодого театру часів Леся Курбаса Степан Корнійович Бондарчук.
За часів Леся Курбаса нові художні та творчі принципи були проголошені у маніфесті Молодого театру до глядачів:
… бачити в театрі не кафедру чеснот, не дзеркало правди, не місце навчання і популяризації програм політичних партій, а театр, і тільки театр!
Цінності, проголошені у маніфесті прагне сповідувати сучасний Молодий театр, що діє у Києві у 2024 році.
У незалежній Україні Молодий театр – театр для людей молодих душею
У 2014 році театр стає членом Європейської театральної конвенції, бере участь у міжнародних проектах, налагоджує комунікації з європейськими театрами та режисерами. Реалізується головне завдання, яке ставив перед Молодим театром Лесь Курбас, – інтеграція українського театру в європейський культурний простір. Основними напрямками діяльності театру є робота з молодими режисерами та сучасною драматургією, пошук нових форм, міжнародна діяльність і копродукція, – розповідають театрали.
7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного.
