Про це заявили у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА, коментуючи скандал довкола знесення 200-річного будинку на вул. Ярославській, 13-Б.
Департамент охорони культурної спадщини як місцевий орган охорони культурної спадщини лише подає такі історичні об’єкти до Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП) для подальшого внесення їх до Держреєстру. Відповідні дії в самому Реєстрі здійснює саме Міністерство. Ця процедура є недосконалою, застарілою та призводить до зволікань у наданні тим чи іншим спорудам статусу історичної пам’ятки.
Так, починаючи з 2015 року, місто зверталося з поданнями до Міністерства щодо внесення до Реєстру 2 059 пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. За цей період до Департаменту охорони культурної спадщини надійшли накази МКІП про внесення до Реєстру лише 285 об’єктів.
«Складна ситуація з реєстрацією пам’яток у Держреєстрі назрівала протягом 20 років. Накази центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не приймались. І лише поодинокі з них надходили до Департаменту. Департамент неодноразово звертався до МКІП для отримання таких наказів. Попри те, що Департамент щороку подавав облікову документацію на близько 100 об’єктів культурної спадщини, наказами МКІП до Реєстру, наприклад, за 2018-2021 роки занесено лише 110 таких об’єктів. І дуже прикро, що замість того, щоб ефективно вирішувати питання збереження пам’яток, спостерігаємо багато маніпуляцій і неправдивої інформації як від депутатів, так і представників центральних органів влади», – прокоментувала в.о. директора Департаменту охорони культурної спадщини Ірина Черненко.
Також вона зауважила, що за 2022-2023 роки Департамент розробив і подав до МКІП облікову документацію на 212 об’єктів культурної спадщини. Зокрема, у 2022 році подано 95 таких об’єктів, а у 2023 – 117. Проте минулого року до Реєстру МКІП внесло 27 об’єктів, а цьогоріч наказами Міністерства до Реєстру внесли лише 77 одиниць. Із них переважна більшість – попередніх років подання, починаючи з 2019-го.
За словами Ірини Черненко, важливо, що до Реєстру вносяться об’єкти незалежно від форм власності, а відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності.
«Право власності на історичну будівлю не означає, що зі спорудою можна робити будь-що. Власність – це і величезна відповідальність. Маємо зберегти наші культурні надбання та історію, спільно працюючи виключно у правовому полі», – зауважила в.о. директора Департаменту.
Враховуючи критичний стан з охороною культурної спадщини, що склалася через бездіяльність МКІП, Київська міська рада рішенням від 13.05.2021 № 945/986 направила звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Після цього ситуація частково покращилась, проте об’єкти заносяться до Реєстру за поданнями минулих років, а не як передбачено законодавством у 30-денний термін від дати їх направлення.
Також столиця чекає від Верховної Ради на якнайшвидше ухвалення в другому читанні законопроєкту № 0895 від 2019 року. Це дозволить місцевій владі примусово викупати у безвідповідальних приватних власників, повертати у власність громади памʼятки архітектури, які власники належно не утримують, що призводить до їхнього руйнування.
Нагадаємо, до Київської міської державної адміністрації направили звернення щодо охорони культурної спадщини через нещодавні скандальні дії у столиці – знесення 200-річної садиби на Ярославській, 13 Б, яка була зразком київської житлової дерев’яної забудови 19 століття.