“9 березня у Бородянці біля розстріляного ворогом пам’ятника Кобзарю, фото якого облетіло весь світ, відбудеться встановлення рекорду України з найтривалішого виконання творів Шевченка”, – розповіла напередодні директорка департаменту культури та туризму КОВА Анна Куценко.
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року у селі Моринці (нині Звенигородський район, Черкаська область). Раніше “ВК” розповідав, що Шевченко на короткі місяці приїжджав до Києва, захоплювався, виїжджав, а потім повертався знову. Писав про місто у своїх творах, як про найліпше, а ще – мав тут приятелів.
У столиці є 5 місць, де найдовше затримувався Тарас Григорович:
- Видубицький монастир
- Університет ім. Святого Володимира (тепер – Київський національний університет Шевченка)
- Собор Святого Олександра
- Києво-Печерська Лавра
- Білецька гора на Пріорці
У серпні 1829 року Тарас Григорович Шевченко поселився на 2 тижні в хаті Варвари Пашковської на Пріорці у Києві. Це сучасний Вишгородський масив Києва. Там же розташоване одне з відділень Музею Тараса Шевченка «Хата на Пріорці».
Тарас Шевченко “забрав” світовий рекорд на кількістю пам’ятників. Всього Кобзареві в світі встановили 1 тисячу 167 пам’ятників. З них 99 — у 44 іноземних країнах і 1068 – в Україні.
«Книга рекордів України» зафіксувала рекорд за кількістю пам’ятників 9 березня 2021 року:
Ми хотіли зробити Тараса Григоровича Шевченка світовим рекордсменом і підкреслити, що Україна – там, де ми живемо, розмовляємо нашою мовою, пам’ятаємо нашу історію і сповідуємо наші цінності. Україна там, де Шевченко. У наших серцях, у пам’ятниках, як символ боротьби за волю, права та свободи», – розповідали тоді експерти з фіксації рекордів України.
У встановленні рекорду читання української поезії в 2018 році взяли участь 6 вишів: Національний університет «Острозька академія», ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди», Полтавський національний технічний університет, Донецький державний університет управління, Львівський національний аграрний університет та Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка. Тоді кожен з понад 400 осіб, самостійно обирав, яку поезію декламуватиме.