1. Броварський ліс
(Деснянський район)
Починається поруч з житловими масивами Троєщина й Лісний і тягнеться аж за межі міста. Ліс густий, переважно хвойний. Щоб грибне полювання було вдалим, треба шукати ділянки без густого підліску.
Читайте також: 101 подія в історії тисячолітнього Києва
На просторих галявинах між молодим сосняком, куди пробивається сонечко, росте найбажаніша здобич – маслюки. Не часто-густо, але трапляються тут і білі гриби. Вони, як відомо, люблять сусідство з дубами, березами і грабами.
Восени сюди ходять за опеньками, навесні тут можна знайти непогані колонії моховика, польського гриба, дощовика та говорушки.
2. Пуща-Водиця
(Оболонський район)
Місце популярне серед грибників, тож тут ще треба встигнути вчасно на полювання.
Втім, занурившись у ліс на пару кілометрів, упіймати білих, польських чи маслючків цілком реально.
Формально Пуща-Водиця вважається лісопарком, але по суті це справжній ліс, місцями дуже густий. Насадження мішані. Переважають сосни та ялинки, але є також берези, дуби, клени та ін. Сюди ходять за білими, підберезниками, красноголовцями (підосичниками) та польськими. Також у Пуща-Водиці є грузді, волнушки, маслюки, сироїжки та літні й осінні опеньки.
3. Белічанський ліс
(Святошинський район)
За назвою району цей лісовий масив часто називають Святошинським. Головний орієнтир – станція метро Житомирська, а звідти маршруткою доїхати до лісу можна за якихось 10-15 хвилин. Ліс тягнеться аж до Коцюбинського і далі.
Пару років тому селище прославилося у пресі тим, що на його вулицях крізь новенький асфальт проросли шампіньйони. Тож грибниці у цих місцях є.
Читайте також: Мости та сходи – Київ у 40-50 роки ХХ століття
Як і у більшості київських лісів тут хвоя сусідує з листяними деревами. Тут збирають не лише шампіньйони, а й опеньки, польські, сироїжки. Трапляються також підберезники, красноголовці й чорні грузді.
Белічанський ліс хоча й розмічений на квадратами, заблукати у ньому доволі легко. Якщо у планах глибоке занурення, мапу і компас треба брати обов’язково.
4. Ліс на ДВРЗ
(Дарницький вагоноремонтний завод та однойменний мікрорайон)
(Дніпровський район)
Ліс переважно хвойний. У сезон тут можна полювати на маслюки, опеньки, сироїжки, гливи, рядовки й зеленушки.
Ранньою весною сюди приїжджають спеціально заради сморчків. Ці перші весняні грибі цінуються за свої смакові якості не менше, ніж білі. Шукати їх треба у низинах і поруч з водою. Люблять рости поруч з вільхою, осикою, вербою, та зустрічаються і між дубами та плодовими деревами.
5.Голосіївський ліс
Тут головне: чим далі від натоптаних доріжок – тим більша вірогідність вдалого полювання.
Ліс – переважно граби та дуби, а також у меншій кількості ясени та липи. Тож шукати тут “хвойні” маслюки – марна праця. Білий тут теж навряд чи трапиться. Зате опеньками місцеві галявини порадують, й не лише осінніми.
З квітня по листопад тут можна знайти чималі колонії літнього різновиду цього гриба.
Між іншим, у деяких країнах літній опеньок штучно культивується, адже дуже смакує у смаженому чи маринованому вигляді. Ростуть тут і осінні представники цього виду, але за ними треба відправлятися до лісу ближче до вересня.
Якщо розмір кошика дозволяє, можна набрати грибів-парасольок. Тут мешкають два види їстівних – великий та червоніючий.
Читайте також: Тюрма та поезія – Київ у 20-30 роках ХХ століття
Навесні грибники також успішно шукають тут трутовик сірчано-жовтий (ТСЖ) та печіночницю. За ТСЖ весною влаштовують справжні полювання. Мало того що смачний, не дарма ж його прозвали грибною курятиною, він ще й містить велику кількість корисних для організму мікроелементів.
І напевно у сезон тут вдасться знайти сироїжку (лускату та зелену), говорушку й рядовку фіолетову. Ростуть у Голосіївському лісі декілька видів печериць, але зокрема і отруйна.
6. Лютеж
(Вишгородський район, 25 км від ст.м. “Героїв Дніпра”)
Дуже близько до Києва, але грибників у рази менше, ніж у місті. Ліс густий мішаний з великою кількістю грибних галявин. Тут можна вполювати білі, польські, маслюки, підберезники, сироїжки.
Якщо за якихось причин у Лютежі “грибалка” не була результативною, можна відвідати ліси навколо Тарасівщини. Це ще з 20 км, але лісиста зона там чимала. Місце не таке “розкручене” – шансів наповнити кошики куди більше. Там точно водяться маслюки, польські та моховики.
Приблизно на такій же відстані від метро “Героїв Дніпра”, як і Лютеж, але на іншому березі Дніпра є ще одна грибна точка. Це лісові галявини біля Хотянівки Вишгородського району. Їхати сюди краще власним транспортом. Ліс мішаний – хвоя, дуб, верба. Тут шукають і знаходять королівські білі, польські та маслюки.
7. Димер, Катюжанка
(Вишгородський район, близько 60 км від Києва)
Ліс теж мішаний, а тому розмаїття грибів не розчарує. Зважаючи, що до Києва трохи далі, то й грибників зазвичай менше, ніж у Лютежі. Але розраховувати на прогулянку на самоті навіть на такій відстані від столиці не варто. Цей напрямок – грибна “класика”.
Читайте також: ТОП-10 фактів про Річковий вокзал – митниця, галерея та натхнення Купріна
За бажання можна проїхати далі на Феневичі і з більшою долею вірогідності привезти додому білих грибів.
8. Старе
(Бориспільський район, 50 км до м. “Бориспільська”)
Село з усіх боків оточене лісопосадками, в яких перемішані сосни та дуби. Але до грибних місць треба йти пішки від села близько години, тож сюди краще вирушати на власному авто.
У Старе їдуть шукати білі гриби. Та навіть якщо вони раптом надійно сховаються, то розжитися на кошик маслюків чи лисичок вийде напевно.
Переваги цієї точки на мапі – зазвичай грибів тут набагато більше, ніж грибників. Можна сміливо брати запас кошиків.
9.Сухолуччя
(Вишгородський район, 60 км від ст.м. “Героїв Дніпра”)
Єдиний нюанс – грибні місця розташовані поблизу зони відчуження навколо ЧАЕС.
Читайте також: 10 фактів про каштани Києва. Є дизайнерські, бронзові та навіть 300-літні
Деякі фахівці стверджують, що у плодових тілах зібраних тут грибів вміст цезію високий. Та, схоже, грибників цей факт не засмучує. Вилазки на грибне полювання за цим напрямком організовуються щорічно.
10. Клавдієво-Тарасове
(Бородянський район, Київська область. 35 км від ст.м. “Житомирська”).
Саме Клавдієво – популярне грибне місце. Та й у самій Бородянці ближче до берегів річки Здвиж можна у сезона наповнити кошики.
Тут ростуть білі, маслюки, підосичники, підберезники, польські та моховики. Також можна прогулятися у лісополосі у районі Немішаєвого.
Ліс мішаний, тому тут зазвичай росте розмаїття грибів: білі королівські й маслюки, а також печериці та чимало інших любителів симбіозу з листяними деревами.
Читайте також: Київська спадщина Віктора Васнецова – Володимирський собор