Як розповіли в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, рівно за місяць, 21 лютого, університетська астрономічна обсерваторія відзначатиме свій 180-річний ювілей.
Обсерваторія – ледь не найбільша серед подібних, всесвітньовідома наукова установа із сучасними напрямами досліджень, із кваліфікованим колективом науковців, які спроможні розв’язувати актуальні проблеми сучасної астрономії і ділитися досвідом з провідними астрофізичними закладами по всьому світу.
Цікаві факти
- Башта обсерваторії могла прикрашати “червоний корпус” КНУ, адже саме тут на етапі проєктування хотіли розмістити наукову установу. Але потім плани змінилися і під неї виділили окреме приміщення
- Архітектором обрали Вікентія Беретті. Він також є автором проєктів “червоного корпусу” КНУ, Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневий палац), Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна, співавтором генерального плану Києва
- Найперше, що зробив перший директор обсерваторії Василь Федоров, – з високою точністю визначив її географічні координати: 50°27′07″ пн. ш. 30°29′52″ сх. д. Також 1845 року він визначив координати так званого Київського меридіана
- Науковці обсерваторії відкрили дві комети: Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov–Gerasimenko) 1969 року та Чурюмова-Солодовнікова (C/1986 N1 Churyumov-Solodovnikov) 1986 року. Також вченими відкрито та досліджено близько 600 нових карликових галактик
- Чурюмова-Герасименко стала першою кометою, на орбіту якої вийшов космічний апарат. Це відбулося 6 серпня 2014 року. Апарат Rozetta став супутником комети і супроводжував її через всю внутрішню Сонячну систему аж до 30 вересня 2016-го. Також на комету було здійснено першу в історії м’яку посадку спускного апарата – зонда Philae, який відділився від Rozetta. Весь цей час на Землю передавалася важлива наукова інформація. Завдяки цьому вчені змогли зрозуміти, які процеси можуть призводити до руйнування кометних ядер
- 2017-го NASA обрало два проєкти, які стануть наступними важливими міжпланетними місіями. Один з них – це CAESAR (Comet Astrobiology Exploration SAmple Return) – зонд, який буде відправлено на комету Чурюмова-Герасименко.
- 2015 року Україна стала дійсним членом Міжнародної наукової програми СТА (Cherenkov Telescope Array) – ініціювала та організувала процес приєднання саме Астрономічна обсерваторія. Зараз до проєкту долучено понад 30 країн. Його головна мета – створення нового покоління наземних телескопів для дослідження космічного простору, що, зокрема, матимуть в рази більшу чутливість та точність до виявлення високоенергетичних гамма-променів
- Наковці КНУ стояли біля початків безлічі наукових відкриттів у царині астрономії. Зокрема, Сергій Всехсвятський, Євген Пономарьов та Геннадій Нікольський у 50-х роках минулого століття уперше розробили концепцію розуміння природи сонячної корони як динамічної. Згодом американський астроном і геофізик Юджин Паркер опрацює й обґрунтує подібні припущення як явище «сонячного вітру». Разом з тим, наші вчені стали родоначальниками поняття «космічна погода», що закріпилося за Київською корональною школою.
- На базі обсерваторії діє Астрономічний музей, що налічує близько 20 тисяч різних наукових, природничих і краєзнавчих експонатів: bit.ly/38Nrdye. Наразі також триває створення віртуальної виставки експонатів музею
- Астрометристи Університету виконали сотні тисяч спостережень за зірками, кометами й планетами, створили десятки позиційних каталогів, зокрема сучасних високоточних каталогів координат позагалактичних радіоджерел – носіїв міжнародної системи відліку на небі.