Якщо до повномасштабного вторгнення у Києві переважно купували нерухомість у якості інвестиції та для того, аби здавати квартирантам, тепер тенденції геть інші – люди шукають квадратні метри, аби там жити.
Частина платоспроможних покупців зі східних, південно-східних, північних та частково центральних областей почала активніше розглядати житло в більш безпечних регіонах — насамперед на заході України та в Київському регіоні, каже Маріанна Бігунець, комерційна директорка будівельної компанії GAZDA.
Мовляв, до повномасштабної війни придбання житла у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській чи інших західних областях часто мало характер інвестиції, купівлі для відпочинку, сезонного проживання або подальшої оренди. Нині для багатьох покупців таке житло стало реальним або потенційним місцем життя.
Частка квартир у загальному обсязі інвестиційних придбань скоротилася орієнтовно до 50%. Сегмент економ та комфорт-класу зменшився приблизно із 70% до 50%. Натомість частка житла бізнес-класу зросла в середньому до 25-30%, а інвестування в преміумжитло оцінюється вже на рівні 18-20%.
За словами Маріанни Бігунець, це свідчить про зміну самого розуміння інвестиційної привабливості. Покупці дедалі частіше орієнтуються не лише на нижчу ціну входу в проєкт, а й на його якість, концепцію, безпеку, сервіс, інфраструктуру, можливість подальшої оренди або перепродажу.
Первинний ринок став значно більш вибірковим. Інвестор сьогодні обирає не за стартовою ціною, а за тим, чи має об’єкт майбутню ліквідність. Вигідною є не та квартира, яка найдешевша на початку будівництва, а та, яка після введення в експлуатацію залишатиметься затребуваною — для життя, оренди або перепродажу
У 2019-2021 роках на Київ та область припадало до 40% таких угод, на обласні центри-мільйонники — Харків, Дніпро та Одесу — близько 30%, на західні обласні центри — Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Ужгород, Чернівці, Тернопіль — сукупно до 20%, а на інші міста — близько 10%.
Сьогодні Київ та область залишаються серед лідерів первинного ринку: на них припадає до 35% інвестиційних придбань житла. Водночас частка західних областей України суттєво зросла — орієнтовно до 35-40%. Це пов’язано з більш безпечним розташуванням, міграційним попитом, розвитком якісних житлових об’єктів, появою багатофункціональних комплексів і нових форматів житла, що поєднують приватність, рекреаційні можливості, сервіс, концептуальність і комфорт для тривалого проживання
Інвестування в новобудови Харкова, Дніпра та Одеси скоротилося орієнтовно до 15%. Ще до 10% інвестиційних придбань припадає на інші міста, переважно обласні центри.
Для багатьох покупців значення мають гнучкі програми розтермінування, іпотечні інструменти, зрозумілий графік платежів і можливість зафіксувати умови купівлі. Найбільший інтерес викликають програми безвідсоткового розтермінування терміном від 24 місяців.
Інвестування на “первинці” сьогодні потребує значно більш зваженого підходу, ніж до 2022 року. Ринок не втратив інвестиційної привабливості, але став складнішим і орієнтованим на усвідомлене рішення покупця. Тому головне завдання інвестора — оцінити не лише потенційний приріст ціни, а й майбутню ліквідність об’єкта, його безпеку, якість, концепцію та реальну здатність залишатися затребуваним після завершення будівництва
Окремим трендом стало зростання ролі багатофункціональних та концептуальних житлових комплексів. Наприклад, формат live-work-play, де людина може жити, працювати, відпочивати й отримувати необхідні сервіси, або ж об’єкти з wellness-інфраструктурою для життя в середовищі відновлення. Такі ЖК дедалі більше витісняють із пріоритетів покупців “будинки-одинаки” без повноцінної інфраструктури.