За сюжетом, молоде подружжя Фелікс і Лючя переживає кризу – стосунки втрачають емоційний шал, видаються нудними. Одного дня Лючя розповідає Феліксу, що закохалася в іншого.
Зізнання дружини ніби повертає чоловіка в минуле і змушує пригадати складну історію кохання батьків, які відчували справжній вир пристрасті, але зрештою – мали прийняти розчарування та зраду.
Досліджуючи своє ставлення до драми батька й матері, Фелікс починає розуміти: до цього моменту він не міг щиро любити й бути любленим, адже “доросле” кохання не можливе без прийняття і прощення.
Режисер Дмитро Леончик розповідає, що твір Лаури Сінтії Черняускайте відгукнувся йому саме зараз, оскільки багато українських родин роз’єднані через повномасштабну війну. І щодалі людям, які раніше мали спільну, унікальну історію, складніше знаходити порозуміння.
Наша вистава – про випробування родинних стосунків у турбулентні часи. Якщо послуговуватись метафорами, на які багата п’єса, то ставимо про те, як двоє людей спершу утворюють своє унікальне “море” (з шаленими хвилями, глибиною), а згодом намагаються його зберегти – навіть у найскладніші часи, коли на їхньому “морі” настає “нудний штиль”, – коментує режисер Дмитро Леончик.
Назва вистави має кілька значень – це і одна з ключових локацій, і метафора ставлення героїв до життя.
Ковзанка – це натяк на постійний рух води, полярні стани серця людини. Жага – коли ти закипаєш – виділяється пара. Згодом пара трансформується в дощ, який створює море – а потім воно замерзає. Від того, що нам бракує жаги – ми знову розкатуємо свою ковзанку – перетворюємо лід на пару. І це безкінечна така історія”, – каже Дмитро Леончик.
У виставі грають: Віталіна Біблів, Христя Люба, Артем Пльондер, Дар‘я Пльондер, Інна Скорина-Калаба, Антон Соловей та запрошений актор – Юрій Кулініч (Малий драматичний театр).
Прем’єра: 20 грудня (початок – 18.00), 21 грудня (початок – 15.00).
Про авторку і п’єсу
Твори Лаури Синтії Черняускайте перекладені багатьма мовами, зокрема словенською, болгарською, українською, італійською, англійською. “Ковзанку” (в оригіналі – Liučė čiuožia (“Лючя ковзає”) авторка написала на початку 2000-х. Окреслила у ній ряд проблем і викликів у стосунках сучасної родини, як-то: емансипація жінки і як вона трансформує стосунки; відповідальність за власні вибори і повага до виборів партнера/рки; скороминущість закоханості і свідомий підхід до збереження кохання; вплив стосунків із батьками на особисте життя людини. 2004 драма стала переможницею берлінського театрального фестивалю Theatertreffen. Український переклад “Ковзанки” вийшов 2020 у видавництві Анетти Антоненко.