Про це йдеться на Facebook музею.
Акцентовано увагу на прижиттєвих виданнях письменниці, зокрема на двох збірках її перекладів з Г.Гейне (1892, 1900), збірках поезій «Думи і мрії» (1899) та «Відгуки» (1902), драматичних поемах «Кассандра» та «Лісова пісня» в «ЛНВ» за 1908 та 1912 роки”,
– розповідають у музеї.
Тут також зберігається досить рідкісне та цінне перше посмертне видання «Лісової пісні» 1914 року.
Цікава сторінка виставки – це рідкісні видання альманахів та антологій, в яких друкувалися твори Лесі Українки: літературний альманах «Нова Рада» Київського літературно-артистичного товариства (Київ, 1908), альманах «Дубове листя», упорядкований М.Чернявським, М.Коцюбинським та Б.Грінченком 1903 р.; Галицько-руський альманах «Левада» (1902); поетична антологія «Вік» (1902); Український декламатор «Досвітні огні», упорядкований Б.Грінченком; журнали «Літературно-науковий вістник»; антології, підготовлені М.Зеровим.
Окрасою виставки став цикл ілюстрацій художника В.Васяновича «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!» до творів Лесі Українки, графічні роботи М.Дерегуса, В.Касіяна, В.Чебаника, В.Перевальського, Є.Безніска, В.Лопати, Л.Іванової та роботи знаменитих скульпторів – Г.Кальченко та М.Обезюка.
Нагадаємо, зараз кияни збирають підписи за дерадянізацію могили Лесі Українки.