Проблема виникла у зв’язку з відключенням світла та тепла у двох під’їздах 9-ти поверхівки за адресою вул.Лук’янівська 69/71. А саме – у одному під’їзді, де раніше мешкали студенти КНУ театру, кіно та телебачення ім. Карпенка-Карого, другому – де розташовані з 1-го до 9-го поверхи майстерні художників та скульпторів. В третьому під’їзді заселені студенти НАОМА.
Митці зазначали, що втрачають приміщення, бо в холоді та без світла не зможуть у них працювати надалі. Та пояснили, що раніше мали спільне споживання електрики та теплопостачання з НАОМА та, відповідно, повертали за спожиту комуналку кошти.
У відповіді на запит «Великого Києва» в.о ректора НАОМА Анатолій Гуменчук повідомив наступне:
«Як окремий господарюючий суб’єкт НАОМА (в управлінні якого знаходиться тільки гуртожиток НАОМА в 1 під’їзді) ніякого відношення не має до другого господарюючого суб’єкта ДП «Магніти України» (знаходиться у 2 під’їзді) (йдеться про ДП з творчими майстернями – прим. «ВК») і ніяк не може не підключати, і не відключати «майстерні» ДП «Магніти України». НАОМА, як заклад вищої освіти, має тільки одну мету в своїй діяльності (надання освітніх послуг), не є теплозабезпечуючою (для цього є «Комунтеплоенерго»), та енергозабезпечуючою організацією (для цього є один єдиний поставщик ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі») Відповідно, має освітні ліцензії, і не має ліцензії на постачання тепла чи електроенергії (які є ліцензованими видами діяльності)».
Раніше митці повідомляли, що пропонували НАОМА надалі спільно користуватися мережами тепло- та електропостачання, сплачуючи за комірне – бо для них є непідйомною сумою витрати на побудову власної котельні та забезпечення себе індивідуальним теплом та світлом. Відтак, про проблему митці повідомили у листі до Міністерства культури та інформаційної політики України.
На це в.о ректора НАОМА Анатолій Гуменчук відповідає:
«Відключити власні «майстерні» або не забезпечити їх теплом чи електроенергією може тільки сам керівник окремого господарюючого суб’єкта, директор цілого Державного підприємства «Творчо-виробничий та навчально-дослідний центр розвитку сучасного мистецтва «Магніти України» Зяблюк Андрій Михайлович».
Згадує Гуменчук і про гуртожиток Національного університету театру, кіно і телебачення іменi І. К. Карпенка-Карого, розташований в одному з трьох під’їздів будівлі (про відсутність комунальних послуг в ньому повідомляли митці):
«Причиною того, що КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого прийняв рішення не заселити свій гуртожиток була не відсутність теплозабезпечення (до цього всі вже звикли за 20 років «роботи» котельної з котлами 1974 року), а відсутність укриттів, бомбосховищ і відповідних дозволів від ГУ ДСНС України».
У відповіді на 27 сторінок в.о ректора НАОМА Анатолій Гуменчук відповідає так:
«На Ваше запитання про те, чому «виникла проблема» і що необхідно зробити», пропонуємо не розповсюджувати плітки та відверту брехню, директору ДМ «Магніти України» Заблюку А.М. та «художникам і скульпторам» припинити маніпуляції, припинити жити за рахунок «студентської електроенергії» за 2 грн 64 коп (половина якої відверто кралася), погасити заборгованість перед НАОМА в 160 тис грн на сьогодні, усвідомити, що «комунізм» та «відверте шахрайство» колись повинно бути припинено».
Після оповіді в стилі жорсткої риторики в.о. ректора НАОМА нагадав у листі про свою пропозицію, яку раніше почули митці – що ті мають окремо співпрацювати з організаціями-постачальниками:
«ДП «Магніти України» є самостійний господарюючий суб’єкт і державне підприємство, на утримання якого держава виділяє немалі кошти), який повинен мати свій опломбований відповідними службами електролічильник, свої ліміти споживання, своєчасно та в повному обсязі платити за електроенергію державою визначеному постачальнику ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі».
Щодо вказаного інциденту кореспондент «ВК» також надсилав запит до Мінкульту, який, як видно з відповіді НАОМА, а також як розповідали у ДП «Творчо-виробничий та навчально-дослідний центр розвитку сучасного мистецтва», передавав у право користування 9 поверхів 1-го під’їзду гуртожитку для роботи художників і скульпторів.
Також, зважаючи на великий об’єм отриманих від НАОМА документів, кореспондент «ВК» бере документи для детального вивчення задля подальшого аналізу.
Раніше митці надавали перелік знакових проектів, реалізованих в стінах майстерень:
- «Трансфер» Миколи Журавля 1998 року
- «Софійні символи буття» – груповий проект 2000 року
- Групова виставка «Invasio» 2003 року у відповідь на російське вторгнення до Чечні
- «Буча» художника Ігоря Прокофьєва, що перебував в окупації
- Цикл Андрія Блудова «Голоси» про збереження спадщини
- Цикл «Сапсан» Петра Бевзи – візуалізація шеврону для ЗСУ та метафора, що промовляє до українців
Проблемою для скульпторів є те, що їхні роботи дуже громіздкі, і вони не можуть винести власноруч незавершений пам’ятник чи навіть меншу скульптуру та відвезти їх на таксі в інший офіс для завершення проекту.
Варто зазначити, що в.о. ректора НАОМА Анатолій Гуменчук має претензії і до кореспондента “ВК”, який опублікував текст звернення митців до Мінкульту – що зробив це, не дочекавшись відповіді від академії. Однак публікація повідомлення про проблему була невідкладною – бо художники та скульптори забили на сполох до початку опалювального сезону – 13 жовтня 2023 року. А лист з письмовою відповіддю від НАОМА журналіст отримав “Укрпоштою” 31 жовтня 2023 року, коли більшість киян вже давно підключені до опалення. В шапці листа до НАОМА журналіст надавав власну скриньку електронної пошти та контактний телефон, проте ні телефоном, ні онлайн своєчасної відповіді не отримав.
