Сьогодні день вишиванки. Топ-10 найцікавіших фактів про українську вишиту сорочку

Автор: Галина Ворона
08:05 20.05.2021

Сьогодні весь світ відзначає День вишиванки – відносно молоде проте найулюбленіше свято. Кожен охочий може долучитись нього, одягнувши вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Як правило, в цей день в Києві проходить маса флешмобів і акцій. Місто буквально розквітає розмаїттям українських орнаментів, форм і технік вишивки.

Сьогодні день вишиванки. Топ-10 найцікавіших фактів про українську вишиту сорочку

Цікаво, що ідея Дня вишиванки належить не якомусь політичному чи релігійному лідеру. У 2006 році студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.

Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу. Може, тому що вишита сорочка – значно більше, ніж просто елемент українського костюма. 

Це ще оберег, послання із минулого в майбутнє, адже вишиті сорочки передавали із покоління в покоління. Наша вишиванка – символ краси, міцного здоров’я, а також щасливої долі. Зараз, як і століття тому, це – національний символ, прояв патріотизму та нескореності, що надихає і об’єднує українців по всьому світу.

Цікаві факти про вишиванку:

  • історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Переважно вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у яку роками складали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку – 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.
  • вишивка наносилася насамперед з сакральною метою, як оберіг, захищаючи частини тіла, незакриті одягом. Тому під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом.
  • вишиванка – це святковий, а не повсякденний одяг. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже непрактично було щодня красуватися у вишитій сорочці. У будні українці носили так звані “буденки” – непомітні сорочки без будь-яких прикрас;
  • у нашій традиції побутує більше 200 технік вишивки, кожен регіон та село мають свої особливі орнаменти та символи, кожна сорочка має свого щасливого власника і часто передається як коштовний спадок у родині;
  • вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років – в залежності від складності технік.
  • сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.
  • вишивка хрестиком стала популярною лише у XIX ст. До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю та зацікавленістю вишивальниць різного віку техніка вишивки завдячує компанії “Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокаром. Парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення;
  • нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки. Для рукодільниць Полтавщини, звідки походить ця унікальна техніка, виткати полотно було найпростішим завданням. Головним і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів не було, а хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді вигадливі майстрині придумали розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Річка добре відбивала сонячні промені, й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.
  • у 5 років кожна дівчинка вже вміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.
  • до появи штучних барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи, а щоб тон був золотим, нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.
  • першим поєднав українську вишиванку із буденним одягом Іван Франко, стильно скомбінувавши вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.
  • про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.

Читайте також: Де відсвяткувати День вишиванки – дві локації

Як та що вишивали українки у радянських концтраборах читайте в нашій статті: Вишивка українок в радянських таборах – вишити значить перемогти. 

Великий Київ у Google News

підписатися