Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини підписали у французькому місті Реймс о 2 годині 41 хвилині 7 травня 1945 року за участю представника від радянського союзу генерала Івана Суслопарова, пояснює АрміяInform. Проте сталін відмовився визнати акт. Він захотів підписання нового у Берліні, здобутому червоною армією, наполягаючи, що капітуляція має бути прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла агресія, — в Берліні. Союзники погодилися.
Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали у берлінському передмісті Карлсхорст — 8 травня, о 22:43, за центральноєвропейським часом, за сучасним Київським часом це — 8 травня, 23:43, а за московським — 9 травня, 00:43.
Друга світова війна тривала 6 років. Прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів — цивільних та три мільйони військових), економічні — 285 мільйонів тогочасних рублів. Війна розкрила для українців руйнівну «силу» обох тоталітарних режимів.
Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл, депортації). Однак довго замовчувалися численні злочини комуністичного режиму — розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, підрив центру Києва і греблі ДніпроГЕСу в 1941 році, знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними машинами тощо.
9 травня оголошено днем всенародного торжества та вихідним, але в 1945-му в цей день ніяких особливих урочистостей не відбулося. Згідно з указом Президії Верховної Ради срср від 23 грудня 1947 року, день перемоги взагалі став робочим, хоч і залишився державним святом. Поміж іншим, у тому ж 1947-му радянська влада ухвалила рішення про скасування будь-яких виплат і пільг для ветеранів, відзначених державними нагородами.
Вихідним і головним святом в срср день перемоги знову став у 1965 році. Міф про перемогу заступив міфологію про велику жовтневу революцію. Компартія та особисто генсек Леонід Брєжнєв почали активно експлуатувати тематику «великої перемоги» як складника підвищення в суспільстві авторитету правлячої верхівки. Цю традицію досі продовжує російська пропаганда.
Водночас, в Україні символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року, як і в Європі, став мак пам’яті. А також змінено фокус з культу зброї та перемоги, як це було в СРСР – на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні.