Сміттєві війни і «Собаки Павлова». Як “Слуги народу” страждають у боях за відходи

Автор: Антоніна Лесич
15:54 20.01

Про те, що Україна потопає у різного штибу відходах – побутових і промислових, і що нас врятує лише  негайна реформа, українці слухають вже роками, відстаючи все більше і більше від цивілізованого світу. Від таких країн, як Швеція чи Швейцарія, ми відстали вже мінімум на 30 років, від Польщі чи Чехії – років на 20.

Сміттєві війни і «Собаки Павлова». Як “Слуги народу” страждають у боях за відходи

В той час, як різні країни Європи захоронюють у землю від 20% до 0,5% свого сміття, а решту переробляють, ми закопуємо на полігонах та сміттєзвалищах 94% побутових відходів. Промислові відходи та відходи видобувної галузі і згадувати страшно, там цифри набагато серйозніші. Адже в Україні побутові, тобто, наші з вами відходи, складають лише 2,5% від усіх відходів.

Наша влада і громадяни усвідомлюють той факт, що щось робити треба було ще «на вчора». Усвідомлюють, але… Все якось тримається на плаву, сміттєвози вчасно вивозять сміття із міських дворів, складуючи його у довкіллі – хто на звалищах, а хто і у посадках.

Містяни заклопотані засміченими лісами та річками і, з одного боку, хотіли б жити, як у Швейцарії, а з іншого – тоді доведеться платити за свої відходи. А так, наприклад, у Києві ми платимо 35 гривень за те, щоб наше сміття поїхало на полігон чи звалище і гнило там ще сто років.

За те, щоб наші відходи переробили, ми не платимо, бо такої послуги не існує. Ніби дешево, але якщо підрахувати, які колосальні кошти виділяться з бюджету на утримання офіційних полігонів, особливо старих, на постійний контроль, аби там не сталося техногенної катастрофи, на облаштування доріг, водогонів і виплати компенсацій для населених пунктів, розташованих біля полігонів, на вартість зіпсованих земель, то виходить, що існуюча система далеко не дешева. Особливо, якщо дивитися на перспективу. Розуміють це і політики та можновладці, але бояться за свої рейтинги, їм бракує політичної волі для змін. 

А що ж бізнеси? Бізнеси за роки балаканини вже непогано влаштувалися – хтось на «білому» ринку, хтось – на тіньовому. Змін не хочуть особливо «тіньовики», які отримують колосальні прибутки, не сплачуючи податків.

На цьому тлі якимось дивом понад рік тому вдалося прийняти у першому читанні рамковий закон №2207-1д «Про управління відходами». Саме цей закон має запустити Національну реформу управління відходами і повністю перезавантажити існуючу систему. Після першого читання шефство над законопроєктом взяв “Слуга народу”, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань екополітики та природокористування Олександр Маріковський. Цілий рік його команда доопрацьовувала та переписувала законопроєкт.

Цьому закону наче пороблено, це на ньому «погорів» зі своїми правками і хабарем сумнозвісний депутат від “Слуги народу” Юрченко. Подейкують, що через зволікання із рамковим законом та відсутність довкіллєвих реформ звільнили в посади Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського.

А вчора у сміттєвих баталіях постраждав ще один “Слуга народу” – Олександр Маріковський. На засіданні комітету за пропозицією нардепа Павла Якименка (“Слуга народу”) було вирішено відсторонити Олександра Маріковського від особистої відповідальності щодо розгляду законопроєкту №2207-1д.

Після цього депутат Маріковський написав на своїй сторінці у Facebook пост, у якому згадав креативних особистостей (щоправда, без прізвищ), які собі на догоду розсувають рамки діючого законодавства, і порівняв цей процес із експериментом, відомим, як дослід із «Собакою Павлова». Очевидно, нардеп мав на увазі той факт, що питання про його відсторонення не було у порядку денному засідання комітету воно пройшло поза регламентом.

Прикметно, що столичні громадські організації, які займаються питаннями довкілля та екології, упродовж 2021 року неодноразово питали «Де закон?», писали пости та матеріали про неприпустимість зволікання і затягування із рамковим законопроєктом. І навіть підрахували, що одні лише члени комітету ВРУ за рік бездіяльності спродукували 5 тонн сміття.

«Ще після першого читання, коли до законопроєкту було подано більше тисячі правок, ми попереджали про ймовірний сценарій затягування, – каже голова київської ГО «Зелена Генерація» Олександр Коваль. – Я був на кількох обговореннях законопроєкту, але мені там слова не дали. Всі депутати, до яких ми зверталися упродовж року, аби поцікавитися долею рамкового закону, відправляли нас до Олександра Маріковського, а від нього ми не отримали жодних відповідей по суті, лише загальні фрази. Цілий рік втрачено і упродовж цього року я та інші колеги неодноразово критикували недолугу організацію процесу. Сам текст, підготований командою Маріковського, я теж критикував, адже закон переписували з грубими порушеннями регламенту ВРУ, як наслідок – там з’явилася ціла купа дивних правок. Я вітаю рішення Комітету замінити депутата,  відповідального за такий важливий законопроєкт. Якщо новий відповідальний буде неефективним, критикуватимемо його роботу також. Тепер потрібно швидше виносити законопроєкт на голосування. Бо без нього у нас не буде жодних сміттєпереробних підприємств, не піднімуться тарифи на захоронення відходів, не прийдуть ніякі інвестори, ми просто будемо, як і раніше, продукувати відходи і закопувати їх у землю».

Читайте також: Ну, за сміття! 

Нагадаємо, за новорічні вихідні кияни “насвяткували” понад 800 тонн додаткового сміття.

Великий Київ у Google News

підписатися