Впровадження нових технологій у місті мають гучні назви. Але часом за вивіскою «Смарт-Сіті» криються несистемні рішення або окремі пілотні проекти.
Погодьтеся, коли людина купує хороший смартфон, це не робить її автоматично розумнішою. Так і міста не стають «розумними», просто точково застосовуючи окремі сучасні технології та водночас не формуючи систему і нову якість життя мешканців.
«Великий Київ» розібрався, що справді можна вважати «розумними» технологіями у містах і як вони змінюють наше життя.
Найближчим часом ми сподіваємося зустрітися з Юрієм Назаровим та поговорити про ключові моменти, які висвітлені й у цьому тексті зокрема.
Smart-фішки та розумна міська політика
Який сенс у «розумних» зупинках громадського транспорту з підігрівом, якщо автобус ходить, як заманеться?
Чи ви досі вважаєте дивом сплату комуналку через онлайн?
3G, 4G, а скоро й 5G – це must have для мегаполісу.
Слова «електронний», «розумний» наразі ми чуємо надто часто, але складно назвати смарт-підходом, коли електронні обговорення різноманітних проектів документів відбуваються без інтерактивної комунікації – просто «відправте свої пропозиції на е-мейл».
Головне у «розумному місті» – інтеграція
Чи можна назвати “розумним” місто, яке будує за шалені кошти транспортні розв’язки без належного моделювання? До того ж, нехтуючи розвитком сучасних видів міської мобільності, таких як трамвай та велосипед та не проводячи досліджень…
Чи можна вважати розумним сортування сміття, коли всі контейнери забирає одна машина на одне звалище? Та ще й розташоване поруч з житловими районами…
Чи є “розумною” система електронного білету, коли на здачу видають друковані папірці?
Чи QR-коди на історичних будинках – вже “розумний” туристичний маршрут?
Чи правильно вважати “розумними” камери з функцією розпізнавання облич, які не можуть рахувати автомобілі?
Як розумність людини – не окремі клаптики свідомості і думки, хай навіть і хороші, так і міста стають smart завдяки новому системному баченню.
На противагу окремим інформаційним приводам без системних змін у сучасних містах набувають поширення нові підходи до міського розвитку:
- людиноцентризм;
- екологічність;
- соціальна інтеграція;
- партнерство влади, громади та бізнесу;
- розвиток мультифункціональності міського простору;
- ревіталізація занедбаних промислових зон та історичних кварталів.
Їх відображення можна побачити у міських стратегіях розвитку. Основні пріоритети:
- «Екологічне місто»;
- «Компактне місто»;
- «Безпечне місто»;
- «Освітнє місто»;
- «Здорове місто»;
- «Ефективне місто»;
- «Мобільне місто»;
- «Прозоре місто».
По своїй суті це є складові міської політики розвитку – і вони визначають технічні завдання для інфраструктури Smart City.
Інтегрована база даних у real-time
Суть ідеології Smart City – прийняття рішень на основі даних, часто великих масивів даних. Однак це неможливо, коли дані – у паперовому вигляді, недоступні або їх просто немає.
Основа «розумного» міста – інфраструктура міських даних, що складається з електронних реєстрів, систем датчиків та взаємодії з різноманітними компаніями, які накопичують дані.
Великі дані – фундамент «розумного міста»
Наразі в Україні понад два десятки галузевих реєстрів, однак часто між собою вони не узгоджені, єдина інфраструктура даних лише формується.
Водночас значна частина даних має географічну прив’язку, тож йдеться про геопросторові дані та геоінформаційні системи (GIS – geographic information system).
Мається на увазі будь-які дані та їхня GIS-прив’язка:
- нерухомість;
- рух транспорту;
- споживання енергії;
- температура;
- фінансові операції;
- дорожні аварії;
- відвідування парків тощо.
Інша проблема – чимало даних не є публічними або їх можна отримати лише за запитом чи якість даних низька.
Тут також є позитивні зміни: якщо раніше навіть генеральні плани розвитку міст були під грифом «для службового користування», то наразі і містобудівні умови та обмеження все більш є публічними, тобто можна дізнатися про попередні наміри будівництва.
Не в повній мірі публічними і якісними є дані про дорожні аварії: хоча поліцейські наче і мають планшети, GPS-прив’язки при фіксуванні ДТП вони так і не роблять, а карти ДТП створюють активісти.
Встановлення датчиків – важлива складова розширення наявних даних, наприклад, коли йдеться про моніторинг якості повітря, води, температури – моніторинг кліматичних параметрів раніше здійснювали вибірково і ці дані не були публічними.
А датчики руху транспорту потрібні не завжди – їх можуть замінити смартфони водіїв, таким чином працюють, наприклад, сервіси дорожніх заторів.
Взагалі, через мобільні телефони можна збирати багато даних – і про розселення, і про міграції, і про чимало інших аспектів поведінки людей.
Бази даних, корисних для розвитку міста, мають і приватні компанії – служби таксі і логістики, фінансові установи, заклади громадського харчування…
Аналізуючи ж різні шари даних, з різних галузей, можна приймати більш ефективні рішення – і це вже справжнє «розумне» місто.
Мережеві інфраструктури прийняття рішень
Справді, мати дані і здійснити аналіз на їхній основі недостатньо, аби бути «розумним» містом.
У Києві, наприклад, весь громадський транспорт обладнаний GPS-модулями. Ці дані використовує приватний мобільний додаток – можна дивитися, де їде потрібний автобус чи трамвай.
Та водночас дані практично не використовує саме місто: чомусь, не вдається налагодити диспетчеризацію, аби тролейбуси не їздили «паровозиками».
Не використовуються дані для аналізу заторів, хоча громадський транспорт з чітким графіком руху є ідеальним «датчиком» дорожніх ускладнень.
Реалізація Smart City у різних містах є різною і єдині світові стандарти лише формуються (але вже офіційно – на рівні Міжнародної організації по стандартизації ISO), та все ж можна виділити ключові сфери міського життя, де «розумні» технології вже використовують для прийняття рішень та інтеграції зусиль влади, громади та бізнесу.
Електронне урядування
Автоматизація дозвільних процедур, публічність даних, електронні черги, електронна «прописка» (добровільне декларування місця проживання), реальні способи інформування зацікавлених сторін та громадські консультації, сервіси електронних петицій, бюджету участі та врешті електронні голосування.
Транспортні рішення
Сервіси дорожніх подій (затори, аварії, допомога на дорозі), математичне моделювання транспортних потоків та мобільності при плануванні змін дорожнього руху, проектуванні нової інфраструктури транспорту, плануванні нової забудови та розміщення об’єктів (наприклад, як вплине на рух транспорту новий ТРЦ і яке з варіантів рішень проблеми найкраще).
Інтегрована енергетика
Технічні рішення для збереження енергії, розвиток та інтеграція у єдину електромережу міста «зелених» джерел енергії (сонячні батареї, вітряки, спалювання відходів), динамічні тарифи на електроенергію, системи резервного живлення, інтелектуальне керування системами опалення, гарячого водопостачання, освітлення будинків та мікрорайонів.
SmartGrid, розумна мережа – нове бачення інтерактивної енергосистеми
Громадська безпека
Системи відстеження автомобілів, розпізнавання облич, моніторингу нештатних ситуацій, фотофіксація порушень правил дорожнього руху, контроль за платою за паркування та іншими зборами, використання реєстрів для аналізу ризиків, визначення соціального капіталу людей, організацій та компаній.
Соціальна інтеграція
Формування спільнот мікрорайонів та тематичних груп, освітні програми, можливості для додаткових заробітків, сервіси обміну речей, локалізованих продажів для малих підприємців, краундфандінг, добровільні податки, благодійність.
Інтерактивне інтелектуальне управління
Це наступний рівень Smart City, що полягає у автоматизованому прийнятті рішень без участі людини, із застосуванням великих даних та нейромереж. Тобто – про безпосереднє зовнішнє керування поведінкою людей без їх участі.
Наразі такі розробки і пілотні проекти є за всіма наведеними напрямками, а серед прикладів – динамічна транспортна модель (автоматизована диспетчеризація транспорту та інфраструктури, ті самі «розумні» світлофори та різні форми автопілотів) та «віртуальна електростанція» (інтерактивний енергоринок, учасники якого – всі мешканці, і це про домашні акумулятори «Тесла» і не тільки).
А ви готові довіритись «Великому місту»?
Читайте також: Корпорації захоплюють владу над містами і це не ок