Про це кореспонденту “Великого Києва” розповіла генеральний директор Діана Попова.
“З сумом доводиться вкотре звертати увагу громадськості на стан, у якому перебувають фонди Музею історії міста Києва. Маємо ситуацію, коли більш як 300 тисяч одиниць зберігання від археологічних знахідок часів палеоліту до меблів ХІХ ст. розміщуються на обмеженій площі в чисельних ящиках, складених один на одному в три-чотири яруси. Про підтримання належного температурно-вологісного режиму навіть для особливо цінних груп зберігання звісно не йдеться”, – розповідає Попова.
У музейній установі впродовж кількох років у неналежних умовах зберігаються вироби з кістки, дерева, скла, фарфорові предмети, тканини, численні фотографії та книги, які з 2004 року були переміщені з Кловського палацу.
Читайте також: Йдемо за силою духу: Національний музей Тараса Шевченка відновлює роботу
“Представники місцевої влади та Музей історії міста Києва неодноразово зауважували, що українська столиця заслуговує гідного приміщення. З 2014 року йшлося про Гостинний двір як місце з достатніми площами для розгортання постійної експозиції, де можуть бути забезпечені належні умови зберігання музейних предметів, а музейні функції повноцінно організовані. Для Музею це не втратило актуальності в умовах війни, адже зберігання колекцій тепер вийшло на перший план серед задач та викликів для музейних працівників”, – повідомила керівниця музейної установи.
Нагадаємо, пам’ятники та погруддя, що є спадщиною радянщини та «русского мира», які знесуть у столиці, готові взяти в якості експонатів до Музею історії Києва. Адже за допомогою них буде змога розповідати історію міста та негативні наслідки впливу росії на життя українців.