Рекордний, незламний, демократичний – 10 фактів про аеропорт “Бориспіль”

13:15 18.05

Менш ніж за сто років аеропорт Бориспіль перетворився з військового аеродрому на міжнародний аеровокзал зі статусом трансконтинентального.

Рекордний, незламний, демократичний – 10 фактів про аеропорт “Бориспіль”

1. Винищувачі. Чужі й свої

Бориспіль потрапив під масоване бомбардування у перші дні Другої світової війни. Фашисти намагалися захопити стратегічний об’єкт – розташований у місті військовий аеродром.

Відомий футболіст і тренер Михайло Свиридовський після війни розповідав, як після атаки з повітря тисячі полонених, серед яких був і він, були кинуті живим ланцюгом на розмінування аеродрому. Злітні смуги “чистили” для приземлення німецької авіації.

Читайте також: День народження Булгакова: житя в будинку №13

Після війни аеродром залишатиметься воєнним і матиме важливе оборонне значення – тут базуватимуться українські реактивні винищувачі.

загрузка...

Втім, наприкінці 1950-их, після розпорядження тодішнього генсека Микити Хрущова, бойові літаки передислокують, а на місці аеродрому почнуть будувати аеровокзал для пасажирських та вантажних авіаперевезень.

2. Перший пасажир

Рада Міністрів УРСР постановила перекваліфікувати військовий аеродром у цивільний аеропорт 22 червня 1959 року.

Читайте також: Батьківщина-мати: День народження сталевої пані столиці

Не минуло й місяця, як Бориспіль прийняв перший пасажирський літак. ТУ-104 успішно виконав рейс “Москва-Київ-Москва” 7 липня. На борту літака було 100 пасажирів – чиновники й фахівці від авіації та журналісти. Крім того борт доставив до Києва 1600 кг вантажу.

Поки що постійне базування авіасуден тут не передбачалося, тож літаки відразу виконували зворотні рейси.

3.Таможня у наметі

У 1960-у році аеровокзальний комплекс є лише у проекті, але на летовище вже прибувають міжнародні рейси.

Інфраструктури воєнного об’єкту, звісно ж, було недостатньо. Для обслуговування пасажирів та вантажів потрібно чимало фахівців. І їх вистачало. А от приміщень для них та пасажирів – аж ніяк.

Читайте також: 10 фактів про київські каштани. Є дизайнерські, бронзові та навіть 300-літні

Спочатку працювали у звичайних наметах. Потім звели дерев’яні не то хатинки, не то бараки.

Ці шість тимчасових споруд стали першими бориспільськими терміналами. Воду для потреб аеропорту возили бочками, їжу готували у Києві й потім теж везли на Бориспіль. Якщо виліт затримувався через негоду, пасажири та екіпаж чекали сонечка у літаках.

Читайте також: Київському фунікулера – 115! Як виникла одна з головних туристичних принад столиці

Аби додати хоч якогось шарму та солідності аеропорту, який поки що лише народжувався, у місці прибуття пасажирів встановили величезний стенд. На ньому був зображений детальний план-малюнок майбутнього шикарного аеровокзалу.

4. У п’ятирічку вклалися (ще б не вклалися – на Соловки не хотілось нікому)

Новий величний палац з бетону, скла і алюмінію виріс поблизу столиці України. Ця споруда – втілення новітніх досягнень науки і техніки, воно унікальне за своїм архітектурним рішенням”,

– так написала пресса 19 травня 1965 року про відкриття Бориспільського аеровокзалу.

Читайте також: День 1 травня 1986 року. Якою була першотравнева демонстрація на Хрещатику

Насправді, унікального там було мало. Скло та бетон. Хіба що прозорий круглий купол над центральною залою (темною плівкою його закрили пізніше) та велика відкрита тераса на другому поверсі, на яку пускали всіх бажаючих.

У приміщенні було лише два поверхи. Кафе та зала реєстрації – на першому, на другому – зал очікування та ресторан.

5. Коли розмір має значення

Новий аеровокзальний комплекс став другим за площею на теренах всього СРСР після аеропорту Домодєдово. Та кажуть, що саме величезний купол бориспільського аеропорту не давав спокою москвичам. Вони зневажливо обізвали його “критим базаром”, мовляв, дуже схоже архітектурне рішення.

Відповідь не забарилася. За нічим не примітну прямокутність форм з України на адресу домодєдівського полетіло – “конюшня”.

6. Перший демократичний

Аеропорт Бориспіль став першим на території колишнього СРСР, де реєстрація пасажирів міжнародних та внутрішніх рейсів здійснювалася в одному спільному приміщенні.

Читайте також: Світлини старого Києва: Ланцюговий міст, фотографи-шпигуни та листівка з видом на тюрму

7. У трійці найкращих європейських

У 1997 році він був визнаний найкращим серед аеропортів країн СНД.

А через 20 років Міжнародний аеропорт Бориспіль увійшов у трійцю найкращих аеропортів Східної Європи за версією британського дослідницького агентства Sky Trax.

За підсумками 2017 року у рейтингу його випередили лише міжнародний аеропорт Ференца Ліста в Будапешті та міжнародний аеропорт Таллінна. Дані для складання ранжиру надали 14 млн пасажирів 105 різних авіакомпаній світу.

8. Статусний рекордсмен

Читайте також: До дня космонавтики: український мрійник, який змінив світ

У 2019 році аеропорт обслужив 15 млн 260 тисяч пасажирів. Роком раніше ця цифра сягала 12,6 і теж вважалася рекордною.

Та й два роки до того показник впевнено ріс. Денний рекорд був зафіксований 2 червня 2019 року, коли за добу послугами вокзалу скористалися майже 52 тисячі пасажирів.

Аеропорт Бориспіль – головні повітряні ворота країни, адже нині він обслуговує більше 60% міжнародних рейсів, що прибувають до України. Ба більше, він єдиний в країні має трансконтинентальний статус.

9. Старі-нові злітні смуги


На 10 річницю Незалежності України аеропорт відкрив реконструйовану злітно-посадкову смугу №1. Відкривали її розроблені в КБ ім.Антонова літаки “Руслан” та “Мрія”.

Ця ЗПС довжиною 4000 м і шириною 60 м дозволяє приймати літаки всіх типів, в тому числі й в умовах обмеженої видимості (200 м), що стало можливим завдяки інноваційній світлосигнальній системі.

На реконструкцію смуги гроші позичив Європейський банк реконструкції та розвитку. До речі, це був перший проект в Україні, який ЄБРР погодився кредитувати.

У 2018 році заговорили про будівництво нової злітно-посадкової полоси біля терміналу F. Проект оцінюється у 280-300 млн доларів. Гроші знову хочуть позичати у ЄБРР. Керівництво аеропорту розраховувало, що нова ЗПС зявиться у 2022 році. Тоді існуючій залишать лише прийом аварійних посадок.

10. Мисливцям за літаками


Дивитися на зліт та посадку літаків можна годинами. Є фанати цієї справи, які відшукують будь-які обхідні шляхи, аби лише дістатися ближче до злітно-посадкових смуг.

Навколо аеропорту Київ можна знайти місця, щоб наблизитися до літаків максимально, не муляючи очі охороні, а от з Борисполем не все так просто.

Та вихід є.

Аеропорт регулярно влаштовує так звані спотинги, коли стороннім людям дозволяють побродити у режимних зонах, не маючи квитків на жоден рейс. Наприклад, на майданчики, де відпочивають, маневрують та навіть позують на камеру літаки. Втім, кількість запрошень завжди обмежена. Щоб потрапити на спотинг у Бориспіль, треба ще довести організаторам свою щиру закоханість у небо.

Частково використано матеріали avianews.

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...