Чому проблема з навчальним закладом містить перестороги
Передовсім, заяви МОН стосувалися скорочення бюджетних місць у вишах та необхідність ліквідації частини вищих навчальних закладів. Про це заявляв заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. Мовляв, кількість абітурієнтів зменшилась, відтак, немає потреби витрачати надмір грошей з державного бюджету.
Про те, що надміру фінансування немає, принаймні в столиці, кореспондент «ВК» розповідав раніше – адже на платній формі навчання через великий попит ціни на денній формі навчання сягають до 90 тисяч грн., що є непідйомною сумою для багатьох батьків, тим більше під час війни.
Про проблеми з фінансуванням розповідали і столичні освітяни. Зокрема, вчителі кажуть, що до повномасштабного вторгнення їм нараховували з бюджету міста 30% доплати до зарплати, яка надходила з держбюджету. Тепер з доплатами в Києві, як, між іншим, і в інших регіонах, є проблеми (в деяких регіонах вчителі взагалі позбавлені додаткових нарахувань і отримують мінімалку).
Чому забили на сполох викладачі Політехнічного ліцею НТУУ “КПІ” м. Києва
Педагоги оприлюднили заяву, де стверджують, що Директор навчального закладу Юрій Киричков одноосібно ухвалив рішення про реорганізацію навчального закладу. Внаслідок цього ліцей виведуть з підпорядкування міста та фінансувати будуть не коштом бюджету столиці, а коштом держави.
Як вище було зазначено, на практиці – це відсутність формули фінансування зарплат «держбюджет» + «міський бюджет», а виключно «держбюджет». Відповідно, місто після реорганізації не впливатиме на освітню діяльність закладу, не даватиме гроші на оснащення та ремонти.
Чого побоюються педагоги:
- навчальний заклад хочуть перевести з комунальної до державної форми власності як структурний підрозділ НТУУ “КПІ Сікорського”. Внаслідок цього старшу школу приєднають до університету. А от що буде із середньою школою, у ліцеї поки не знають;
- у результаті реорганізації ліцей втратить свою правосуб’єктність і самостійне фінансування з комунального бюджету. Зміна форми власності ліцею суттєво знижує рівень заробітної плати його викладачів;
- що реорганізація у майбутньому знищить отримання знань ліцеїстами з 5 по 11 клас, а вчителів старшої школи звільнять.
Також вчителі та батьки занепокоєні, що у грудні 2022 року через «одноосібні необдумані дії директора Киричкова» ліцей втратив один із своїх навчальних майданчиків. Старша школа де-факто залишилась без приміщення, про яке батьки та працівники ліцею протягом року звертались до представників державної влади та місцевого самоврядування.
Що кажуть у міському департаменті освіти
У КМДА розповіли, що нині у Києві є 3 навчальні заклади, які мають подібні назви – технічний та політехнічний ліцей. Їх випускники поглиблено вивчають математику, фізику та інформатику та є потенційними студентами КПІ. Усі вони, як і інші школи, підпорядковані місцевій владі.
Рамково так є у всіх регіонах країни – коли школи та заклади середньої освіти, як коледжі та заклади профтехосвіти підпорядковані місту, місцевим радам та адміністраціям, а виші – підконтрольні державі. Хоча є винятки. Власне, ось цей випадок реорганізації може бути таким винятковим.
У Департаменті освіти та науки міста Києва розповідають, що Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ» був заснований Київською міською радою та Національним технічним університетом України «КПІ».
Рішення про реорганізацію або ліквідацію закладу освіти комунальної власності ухвалюється Київрадою.
Які саме зміни чекають на заклад, відповідно до планів міста – це зміна його назви з ПЛ НТУУ м.Києва на Науковий ліцей «Політехнічний ліцей КПІ ім. Ігоря Сікорського». Відповідно, заклад буде забезпечувати як базову, так і профільну середню освіту наукового профілю. (Тобто, простими словами, працюватиме, як раніше, з новою назвою і курсом на підготовку майбутніх абітурієнтів-технарів).
«Інші пропозиції, звернення, та/або клопотання щодо реорганізації ПЛ НТУУ «КПІ» м. Києва, зокрема перетворення в заклад загальної середньої освіти державної форми власності до Департаменту не надходили», – каже начальник управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Олена Бохно.
То занепокоєння реорганізацією – вигадка?
Не зовсім так.
Бо директор навчального закладу Юрій Киричков повідомляє, що «питання про перехід з комунальної власності в державну і становлення ліцею, як структурний підрозділ університету було розглянуто колективом ліцею на загальних зборах від 28.12.2023 року»:
«Колектив ухвалив рішення залишитися в комунальній власності і не ставати структурним підрозділом університету».
Також керівник ліцею зазначає, що звертався до КПІ ім.Сікорського (який є одним із засновників поруч з Київрадою) та просив про реорганізацію.
«Це намір зберегти ліцей. Університет є нашим співзасновником. І в цьому є особливість нашого ліцею. Навряд Ви знайдете ще випадки, коли співзасновниками ліцею є держадміністрація та університет, а власником – міська рада», – повідомляє Киричков.
Він додає, що реорганізація не передбачає скорочення частини викладацького складу та шкільної освіти.
При цьому, також зазначає, що відповідно до Статуту ліцею, рішення про реорганізацію приймає власник, тобто Київська міська рада.
На запитання про те, чи буде після реорганізації збільшено або зменшено фінансування закладу освіти Киричков не відповідає, так само не каже, як на практиці буде відбуватися реорганізація.
В управлінні освіти Солом’янської РДА, (де голову райадміністрації призначав не Кличко, а президент) про деталі реорганізації не розповідають, так само як і про фінансування – кажуть, що це не в їх компетенції. Однак повідомляють, що районне управління освіти «не заперечує щодо реорганізації Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» м.Києва в державний науковий ліцей як структурний підрозділ НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» та передачі його з комунальної в державну власність».
Що ж буде з ліцеєм, де поглиблено вивчають фізику та математику?
Як бачимо, реорганізації хоче керівник ліцею, частина колективу, а частина педколективу категорично проти змін, так само не подобається рішення батькам школярів.
У профільному департаменті КМДА, очільником якої є Кличко, про наміри виведення навчального закладу з комунальної власності звернень не отримували. Водночас, у РДА, контрольованій президентом, кажуть, що не проти передати з комунальної в державну власність заклад.
Про фінансування та перспективи забезпечення не повідомляють ні в КМДА, ні в РДА, ні директор ліцею.
Переїдуть на Печерськ?
В ході розробки теми так склалося, що питання щодо майбутнього Політехнічного ліцею потрапили до Федора Красюка – директора іншого подібного комунального закладу – Технічного ліцею НТУУ «КПІ» (який має подібну назву та працює у цьому ж Солом’янському районі).
Колега дав позитивний відгук про досягнення Політехнічного ліцею, який очолює Юрій Киричков. Мовляв, випускники легко вступають у профільні виші, перемагають в олімпіадах та мають наукові досягнення.
Красюк сказав, що за його даними, Політехнічний ліцей після реорганізації має переїхати на Печерськ, а у протистоянні винні заступники директора закладу, які «мріють про його звільнення». Мовляв, “не заважайте позитивним змінам”. Однак свій ліцейФедір Красюк з комунальної власності в державну переводити наміру не має. Каже, Технічний ліцей живе, працює, розвивається, також змагається за приміщення, з труднощами, але вдається.
Кореспондент «ВК» слідкуватиме за подіями, пов’язаними з майбутнім Політехнічного ліцею та загалом за проблемою фінансування освіти та намагатиметься розгадати освітні ребуси. Адже наявність можливостей для якісного та доступного навчання – це перспектива збереження молоді в країні та повернення тих дітей та підлітків, які вимушено виїхали закордон під час війни.
Раніше «ВК» розповідав, що у столиці станом на початок 2024 року не відвідуючи класи навчатися можуть учні у 18-ти закладах середньої освіти. Це можливість для дітей, які були вимушені виїхати закордон, продовжувати навчання в Києві.