Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю The Ukrainians заявив, що торік в Україні було близько 360 тисяч випускників шкіл, тоді як ще у 2008 році ця кількість сягала 640 тисяч. Відтак, кількість місць для бюджетників варто скоротити, кажуть в МОН.
«Спираючись лише на демографію, яка не враховує показників міграції, пов’язаної з війною, ми бачимо постійне зменшення кількості осіб, які народилися на території України 17 років тому. До 2033 року в нас буде приблизно 300 тисяч випускників, і це цифра, яка передбачає повернення поки що не підконтрольних Україні територій”, – каже заступник очільника МОН.
Водночас, якщо уважно роздивитися інфографіку, яку у 2021 році опублікувало видання «Слово і Діло», в країні, яка не була повністю охоплення обстрілами внаслідок воєнного вторгнення РФ, було 439 тисяч випускників. Це менше, аніж у 2008 році, однак не на стільки, щоб вважати це критичним для функціонування навчальних закладів.
Де чекають українську молодь, яка не знайде бюджетні місця вдома?
Тим часом, українців сміливо приймають на бюджет у закордонних вишах. У деяких країнах діють програми, де студентів з українським громадянством беруть навіть без вступних іспитів. Така практика до повномасштабного вторгнення була у сусідній Польщі. Коли досить було подати заявку та вказати про намір навчатися, і абітурієнта приймали на навчання, забезпечуючи гуртожитком з кімнатами та 2-3 особи.
Вже тоді українські навчальні заклади значно поступалися привабливістю від закордонних. Адже в Україні гуртожитки вишів заселені, наче сірники в пачці – коли в невеличкій кімнаті на 13 квадратних метрів ставлять два двоярусних ліжка та селять четверо людей.
Сьогодні поляки звітують про 300 тисяч учнів з України в їхніх школах. Йдеться про дітей різного віку. Подібно, діти навчаються у різних країнах світу.
За відсутності мотивації до вступу в виші України, край може залишитися у майбутньому без великої частки покоління Z, яке мало б жити, працювати та будувати майбутнє країни.
Скільки коштує вчитися за власні гроші?
На тлі наявності бюджетних місць в Україні вартість навчання у вищих навчальних закладах у 2023 році була не з дешевих. Враховуючи, що в обласних центрах мешканці з вищою освітою працюючи 5 днів на тиждень отримували зарплату 5-6 тисяч грн на місяць, за рік навчання молодої людини доводилось платити від 40 до 120 тис грн. Ціни у порівнянні зі вступним 2022 роком у 2023-му зросли на близько 20%.
Зважаючи, що в процесі відбудови країни не виключено, що значній частині дорослих людей буде потрібним здобуття другої вищої освіти або продовження вже отриманої, це може стати додатковим чинником для підняття ринкових цін на освітні платні послуги.
Що залишиться від вищої освіти?
Тим часом, за словами Винницького, нині в Україні крім 100 приватних закладів вищої освіти та 40 комунальних, діє ще майже 170 державних університетів (тобто разом 310 вишів нині в країні). У міністерстві розробили законопроєкт про реформу вищої освіти. В результаті реформи кількість вишів має зменшитися до близько 100.
“Має відбутися певне зменшення або укрупнення закладів вищої освіти. До того ж законопроєкт передбачає не тільки зменшення кількості університетів, а й поліпшення їхньої якості”, – додав Михайло Винницький.
Раніше «ВК» розповідав, що в КМДА дозволили переходити вчителям на дистанційний режим роботи, якщо це не заважає навчальному процесу та сприятиме зменшення напруги в робочому колективі.