Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти у першому читанні законопроєкт №14127, який пропонує посилити відповідальність за цькування в освітніх закладах.
Про це пише Судово-юридична газета.
Зараз за булінг (цькування) учня чи вчителя можна покарати штрафом лише протягом трьох місяців з дня інциденту. Якщо за цей час справу не встигають розглянути — її закривають.
Через це багато справ про булінг просто «скисають».
Законопроєкт пропонує збільшити цей термін до 1 року. Тобто поліція та суди матимуть більше часу, щоб притягнути кривдника до відповідальності.
За даними ініціаторів, з 2019 по 2024 рік через закінчення тримісячного терміну закрили 221 справу про булінг. Частка таких закритих справ коливалася від 10% до 32%.
Більшість міністерств (МВС, Мін’юст, МОН, Мінфін) підтримали законопроєкт. Освітній омбудсмен також підтримала ідею, але зазначила, що цього недостатньо. Вона пропонує комплексні зміни: збільшити штрафи, чітко визначити, що таке булінг, ввести відповідальність за насильство щодо дітей і захистити не лише школярів, а й студентів та вчителів.
Науковці з Національної академії правових наук пропонують компроміс — збільшити термін не до 1 року, а лише до 6 місяців.
Наразі документ ще має пройти голосування у Верховній Раді.
Читайте також: Від «мему» до суду: яка відповідальність чекає за кібербулінг у школі
Нагадаємо, у Тернополі наприкінці квітня 15-річна школярки напала з ножем на свою однокласницю. Правоохоронці не виключають, що напад міг спричинити тривалий булінг у школі.