Пленарне засідання розпочалось з того, що міський голова Віталій Кличко традиційно резюмував порядок денний та підкреслив, що міська влада працює, не дивлячись на намагання дестабілізувати ситуацію в місті. Також сказав, що продовжується будівництво великих інфраструктурних об’єктів.
І ось тут вже питання – наприклад, Подільсько-Воскресенський мостовий перехід (ПВМП) повинен бути зданий в експлуатацію ще наприкінці 2020 року. Але мало того, що проєкт не реалізовано, так на Лівому березі мосту нікуди виходити. Хіба що на приватні будинки. Про розв’язки на вулиці Бальзака та біля станції «Троєщина» краще взагалі не казати, адже на них є тільки проєкт. Хоча саме вони повинні увійти до першої черги, а на їх будівництво потрібно 2-3 роки.
Така сама ситуації з будівництво метро на Виноградар – роботи ведуться, але настільки повільно, що в кращому випадку проєкт буде реалізовано через 2-3 роки замість відкриття наприкінці 2021 року.
До речі, при затверджені порядку денного, з розгляду було зняте та перенесене на наступне засідання питання прийняття нового скандального ДПТ Мінського масиву, яке наробило багато галасу в міському політикумі.
Депутати розпочали засідання з розгляду нової міської програми протидії домашньому насильству на 2022-24 роки. Програма передбачає виділення 155 млн грн протягом трьох років на комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з домашнім та гендерно-зумовленим насильством.
Депутатка від «Європейської солідарності» та голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Марина Порошенко назвала це наближенням до європейських стандартів.
«Хочу нагадати, що ще у січні 2018 року президент Порошенко підписав Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». З його прийняттям Україна ще на крок наблизилася до європейської політики протидії насильству, оскільки цей закон впровадив положення Конвенції Ради Європи щодо запобігання насильства та боротьбу з цими явищами», – сказала Порошенко.
Прийняли депутати і рішення щодо комплексу природоохоронних заходів на цей рік. Так, в пріоритеті очищення русла річки Либідь, благоустрій озера Синє, збір та утилізація відходів.
КМР надала звання «Почесний громадянин міста» шести киянам – олімпійському чемпіону Юрію Стеценку, віце-президентові Національного олімпійського комітету України Валерію Борзову, президентові Національної академії медичних наук України Віталію Цимбалюку, члену президії Київської організації ветеранів війни Георгію Шведу, ветеранові спорту Олександру Петюшенку, віцепрезидентові Національної академії мистецтв України Валерію Бітаєву.
Крім того, депутат Київради від “ЄС” Олександр Погребиський запропонував надати звання почесного громадянина Києва Тарасу Петриненку.
Одне з найважливіших питань – створення нових зелених зон в місті. Депутати більшістю підтримали створення чотирьох таких зон загальною площею 3,26 га:
- вул. Льва Толстого, 25 та на вул. Паньківській, 2 площею 0,12 га;
- в урочищі Чорторий – 2 га;
- на вул. Межовій, 5 та на просп. Свободи – 0,20 га;
- на вул. Магнітогорській– 0,94 га.
Також, Київрада надала міським комунальним підприємствам 24 земельні ділянки для здійснення своєї господарської діяльності, а двом природним об’єктам («Дуб Красень» та «Катальпа Красуня») статусу ботанічної пам’ятки природи та відмовила у передачі майже 150 земельних ділянок громадянам.
На цей раз не було «гарячих» питань, а розгляд ДПТ Мінського масиву вчергове перенесли.
Тому наступне засідання може видатись скандальним – крім того, що треба розглянути вищезгаданий ДПТ, так ще й можливо, буде винесене питання передачі землі для реалізації російського проєкту меморіалу «Бабин Яр».