Проводити в останню путь, попрощатися та віддати шану відомому режисеру прийшли десятки людей, політичні та культурні діячі. Церемонія прощання з режисером Сергієм Проскурнею відбулася в київському Свято-Михайлівському Золотоверхому Соборі. Було неймовірно багато ківтів і сліз. І оплески, коли труну виносили з Собору.
“Сергій Проскурня на Байковому… Раптово, боляче, рано.Вже кілька днів стрічка присвячена генію. Цінуйте людей поки вони живі, бо найчастіше геніїв не розуміють. І часто за філософським мовчазним поглядом чи милою усмішкою біль… Життя інколи б‘є нестерпно”, – написала журналістка Тетяна Мокріді.
«Бо іноді до нас приходять люди, які можуть змінити історію. Але ми цього вперто не хочемо помічати. Я буду думати, що він полетів. До Києва. Чи до Нью-Йорку. Чи на іншу планету. Яка різниця, куди він полетів, якщо він не тут?.. », – журиться одеська письменниця, журналістка Зоя Казанжі
Український письменник, соціальний психолог Олег Покальчук відверто сумує, і говорить, що Проскурня був різним, але м’яким і теплим : «Зникають не тільки пори року нині, зникають і люди — явища природи. Тобто ну як зникають — ідуть собі навшпиньках десь за лаштунки світового театру . І звідти зазирають крізь шпарку в наш глядацький зал, меланхолійно усміхаючись. Цей дивний Дон-Кіхот , впертий, принциповий і водночас зовсім не по-українсько-мистецьки- не сварливий , не пліткарський. Може це час його виштовхнув з-поміж нас, бо культурним людям тут якось непереливки вже. Може він просто взяв таку паузу, це ж акторська майстерність , і переродиться в комусь іншому.Може лишиться тільки те, що лишиться. Він не був багатогранним, як кажуть за шаблоном. Грані ранять інших. Він був різним, але м’яким і теплим . Наче сплетеним з отих самих різнокольорових ниток. Боги віришили смикнути за рукав, нитки взяли і розсукалися».
За словами журналіста, телеведучого Юрія Макарова, до Сергія Проскурні за життя ставилися по-різному. Його любили — здебільшого, з нього кепкували — часто, на нього сердилися — регулярно. В кожному разі він був провокатором емоцій, вражень, подиву, заздрощів.
“Його називали авантюристом, аферистом (цитата), enfant terrible культурного життя нашої країни. Його творчу біографію варто міряти кількістю «вау», тут він був чемпіон. Він сам собі визначив амплуа: людина, що створює сенси й контексти, рухає процес, а отже він був стовідсотковим українцем майбутнього”, – зауважив Макаров.
Нагадаємо, Сергій Проскурня помер на 64-му році життя 1 лютого. Поховали його на Байковому кладовищі.