Православні українці увійшли в Масляний тиждень: що треба, і чого не можна

Автор: Тетяна Сененко
22:28 08.03.2021

У понеділок, 8 березня, за православним календарем почалася Сирна семиденниця – останній тиждень перед Великим постом, відома також як Масляна.

Православні українці увійшли в Масляний тиждень: що треба, і чого не можна

Звичай святкувати Масляну бере свій початок з найдавніших часів – з грецьких і римських вакханалій і сатурналій. Слов’яни-язичники теж справляли в цей період року весняне свято – зустріч весни і проводи зими.

У народі Масляна завжди вважалася веселим часом. Вважалося, що той, хто відмовиться її святкувати, буде жити “в гіркій біді і погано закінчить”. Святкувати Масляну було прийнято катанням на санках з крижаних гір, запалюванням багать і млинцями.

Для віруючих Масляний тиждень вважається свого роду підготовкою до Великого посту.

Церква рекомендує в ці дні більше думати про Бога, прощати ворогам і близьким гріхи, а також відмовлятися від м’ясної їжі, дозволяючи собі з тваринних продуктів лише рибу, масло, молоко, яйця і сир.

Крім того, в цей час українці відзначали “Колодій”, або “Колодку”: заміжні жінки готували пишне гуляння, прикрашали поліно або колодку стрічками і обходили будинки незаміжніх хлопців або дівчат, щоб в жартівливій формі “покарати” їх.

Що добре було б зробити у період Масляної

  • У ці дні слід обмежити відпочинок. Так-так, Масляний тиждень – це привід, щоб прибрати в будинку. Вважалося, що на Масляну треба обов’язково навести чистоту, щоб в перший тиждень Посту більше приділити часу душі. А саме: заспокоїтися в молитві.
  • Зустрічайте гостей тільки, коли чисто в домі, інакше безлад супроводжуватиме вас весь рік.
  • У день Прощеної неділі попросіть у всіх рідних та близьких вибачення. Не тому, що так треба, а щиро, заради себе.

Весь тиждень перед Великим постом влаштовують народні ярмарки, забави та конкурси. Масляну особливо люблять діти. Вони із задоволенням будують снігові замки, катаються на санях, грають у сніжки, спускаються із крижаних гірок.

Гуляння на Масляну наповнені символікою проводів холодної зими і призову якнайшвидшої весни. У містах і селах заведено залишати свої домашні турботи та починати відзначати закінчення зими. Також готувати масляне опудало, яке наприкінці свята Масляна прийнято спалювати — як символ закінчення зими.

На Масляну слід відвідувати храм, щоб освятити такі молочні продукти, як сир, молоко, сир і сметану. За церковними канонами, масляний тиждень називають ще Сиропусним. Обов’язкова і традиційна умова Масляної — приготувати млинці. До четверга необхідно закінчити всі господарські роботи. Також у свято Масляна за народними звичаями хлопці вибирали собі наречену. Вважалося, якщо в цей період зізнатися в любові, то зв’язок між закоханими ніколи не зникне.

Крім того, у масляний тиждень прийнято вихваляти худобу. Тваринам у такий спосіб дякують за їхні дари людям: за молоко, сир, масло тощо.

Як повідомлялося, Музей у Пирогові запрошує на святкування Масниці – тут відтворять давній обряд.

Нагадаємо, у Києві сезонні та сільськогосподарські ярмарки триватимуть із 9 до 14 березня. Якраз у той період, коли господині будуть запасатися відбірними продуктами для своїх млинцевих шедеврів.

Великий Київ у Google News

підписатися