Звіт Державної служби зайнятості та НБУ фіксує рекорд на ринку праці – в країні залишилось 108,7 тис безробітних. Це тоді як минулоріч у вересні було 278,6 тис, а у вересні 2020 – 397 тис. безробітних (після стрибка у серпні 2020 року – 426 тис).
Свіжу статистику пояснюють зростанням кількості робочих місць в країні та виїздом співвітчизників закордон. Деякі експерти вже навіть почали повідомляти про диво в сфері працевлаштуванні – президент Українського центру з працевлаштування Олександр Охріменко заявив:
«В Україні дуже велика тіньова економіка, тому у нас взагалі немає проблеми з безробіттям. В нашій країні тільки ледар не може працевлаштуватися», – каже Охріменко.
Експерт додає, що у частині регіонів (серед яких, як відомо, і Київщина) діє «Армія відновлення», яка допомагає боротися з безробіттям – 6 тис людей (на Київщині – понад 1 тис людей) притягнуті до виконання суспільно корисних робіт, як розбирання завалів будинків, поруйнованих агресором.
Щодо моральності останнього – коли тимчасово-переміщену особу, яка втратила свій дім через окупантів, вимушено перебувала в окупації та під обстрілами втікала з міста та села, під час візиту до Державної служби зайнятості відправляють розбирати завали за мінімалку – варто розібратися правозахисникам та юристам.
Ми ж спробуємо розібратися, як же виникло таке різке зменшення кількості безробітних у Державній службі зайнятості?
Не знайшов швидко роботу – йди геть
29 жовтня 2022 року набули чинності зміни до законів “Про зайнятість”, і “Про обов’язкове загальнодержавне страхування на випадок безробіття”.
Документ передбачає, що виплату по безробіттю незалежно від професії, кваліфікації та наявності вакансій за фахом в Україні почали нараховувати не впродовж максимум 6 місяців, як раніше, але впродовж максимум 3 місяців. Відповідно, зменшилась кількість українців, які залишаються зі статусом безробітних. Є робота, чи немає – якщо немає виплат, людина відмовляється від статусу безробітного.
Направлення на роботу не за кваліфікацією
Разом із відміною соціальних виплат в Україні запровадили «новацію»: якщо раніше особі з вищою освітою та досвідом роботи за обраним фахом Державна служба зайнятості мала обов’язок надавати направлення за професією, тепер, наприклад, лікарю з 20-тилітнім досвідом чи педагогу-кандидату наук можуть пропонувати роботу двірника, прибиральника, укладальника асфальту чи вантажника. Якщо особа тричі відмовилась іти працювати за направленням – її позбавляють виплат ще раніше, як за 3 місяці.
Звичайно, кожна свідома та зріла людина розуміє, що якщо вона доклала десятки років для розвитку в своїй професії, а сьогодні з певних причин втратила працю – їй потрібно знайти іншу роботу за фахом, а не йти у двірники чи вантажники. Відтак, люди відмовляються від послуги Державної служби зайнятості на користь здорового глузду.
За тією ж статистикою Державної служби зайнятості та НБУ 43% зареєстрованих мають вищу освіту, 36% – професійно-технічну, і лише 21% – приходять з атестатом про завершення школи.
Затримки з виплатами соціальної допомоги
Особа, яка втратила роботу, має право наступного дня після звільнення прийти до служби зайнятості, аби отримати статус безробітного та, принаймні невелику, підтримку від держави. З осені 2022 року у Державній службі зайнятості відбулася велика реорганізація – частину співробітників скоротили, деякі філії закрили, служба змінила підпорядкування. А люди, які стояли на обліку, чекали виплат допомоги від держави по 3-4 місяці.
За таких умов у шукачів, які доїжджали до обласних центрів з районів та сіл, могло банально не бути коштів, аби добратися до Державного центру зайнятості. Адже якщо людина має 2-3 візити на тиждень – її витрати на дорогу можуть складати половину тієї державної підтримки, яку їй нарахує служба. За таких умов простіше відмовитися від послуги, аніж вкладати своє.
Щодо сум нарахувань допомоги по безробіттю з осені 2022 року також відбулися зміни: до 1 місяця – не нижче від розміру зарплати на останньому місці роботи, наступні 2 місяці – не нижче від мінімалки.
Українці, що стали біженцями, покращують статистику?
За висновками Центру економічної стратегії від початку повномасштабного вторгнення виїхали за межі країни станом на кінець червня 2023 року від 4,3 до 5,4 млн українців. Великі компанії почали скаржитися на нестачу кваліфікованих кадрів, які влаштувалися закордоном. Йдеться про вакансії для людей, які готові виводити бізнес на новий етап розвитку, протидіяти викликам воєнного часу та вносити інновації.
Станом на вересень 2022 року (після шести місяців війни) за даними Forbes:
- 72% компаній повністю функціонували,
- 27% продовжували функціонувати частково,
- 1% заморозили операції
- 83% виплачували заробітну плату в повному обсязі
- 16% скоротили заробітну плату
- 1% не виплачували її зовсім
- 22% респондентів відзначили, що заводи, фабрики, потужності, склади та офіси їхніх компаній були пошкоджені (половина з них зазнали невиправних пошкоджень, а половина – незначних)
- 6% респондентів зазначили, що їхні активи досі знаходяться під окупацією
- 96% повідомили, що мають намір продовжити діяльність в Україні в 2023 році
- російські ракетні удари знищили в Україні 20% складських приміщень (близько 400 000 кв. м), внаслідок чого ризики ведення бізнесу виросли
- 75% компаній повідомляли про значне зменшення попиту
- 70% шукали нових клієнтів та канали збуту
- 20% підприємств стикалися з простроченням чи відсутністю оплати від клієнтів.
На тлі випробувань – вакансії в приватних HR–компаніях є
Як і до повномасштабного вторгнення популярні сайти з розміщення вакансій активно пропонують роботу в Києві та області, а також в регіонах, де жити відносно безпечніше.
Середня кількість відгуків на 1 вакансію відповідає показникам 2021 року та краща за показники 2022 року.
Про ситуацію на ринку праці розповідає експертка Тетяна Пашкіна.
“Багато роботи” та “є підходяща робота” – поняття геть не ідентичні. Так, вакансій багато, але чи всі вони підходять для тих, хто нині без роботи? Абсолютно ні. Якщо погодяться на перекваліфікацію – можливо. Але навіть тоді ейджизм та сексизм серед роботодавців ніхто не відміняв», – каже Пашкіна.
Однак роботодавцям рекомендує дбати про працівників – аби зберегти кращі кадри. Каже, що знайти людей на вакансію також стає важче і важче.
“У виграші залишаться роботодавці, які системно та дбайливо працюють із персоналом та кандидатами, піклуються про свою репутацію та намагаються не “доганяти конкурентів”, наприклад, за системою мотивації або переглядами зарплатні, а очолювати ці напрями”.
Нагадаємо, станом на 12 вересня 2023 року в Києві продовжують пошук роботи 0,6 тис. внутрішньо переміщених осіб, загальна кількість вакансій, зареєстрованих в столичній службі зайнятості — 10,6 тис.