Кажуть, столична «Чашка і Пляшка» дуже схожа до аналогічної кнайпи у Львові. Місця тут щоб посидіти та відпочити небагато, але напої такі міцні та гострі, що вуха завертаються. Однак найбільшою родзинкою цієї установи є велика картина на усю стіну на другому поверсі, де Тарас Шевченко дискутує з Миколою Гоголем.
Насправді, у реальному житті Шевченко та Гоголь ніколи не були знайомі особисто. Хоч поєднує їх історія. У них є багато спільних знайомих та приятелів. Микола Гоголь-Яновський був абсольвентом Ніжинського ліцею, в той самий час, коли Тарас Шевченко вчився малювати, будучи кріпаком пана Енгельгардта.
Відомо також, що приблизно у 1835-1836 роках молодий Шевченко познайомився з творчістю Гоголя. Знайомим був з творчістю Кобзаря і Гоголь. Згодом, у 1844 року Шевченко написав посланіє до Гоголя, який тоді мешкав у Франкфурті.
Творчість автора «Мертвих душ» Гоголя критики порівнюють і з рядками Шевченка «І до мертвих, і живих, і ненароджених…» Тобто до позбавлених національної свідомості (мертвих), осмислених національно (живих) та не далеких ще від національного усвідомлення (ненароджених).
Між іншим, історики стверджують, що у серпні 1829 року Тарас Григорович Шевченко поселився на 2 тижні в хаті Варвари Пашковської на Пріорці. Це сучасний Вишгородський масив Києва. Там же розташоване одне з відділень Музею Тараса Шевченка «Хата на Пріорці».
А про життя Тараса Шевченка на Пріорці можна дізнатися з публікації «Золотоглавий, садами повитий: 5 місць у Києві, які любив Тарас Шевченко».