Андрій Неліпа разом з іншими рибалками від початку лиха допомагає в евакуації людей на Херсонщині, у забезпеченні команди порятунку човнами та необхідним. Відтак, детально вивчав як безпекову ситуацію в затопленому регіоні, так і на Дніпрі.
Начальник Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Олег Рубан напередодні повідомив, що в Києві працюють мобільні групи, які перевіряють якість риби після її мору внаслідок подій на півдні. Як це відобразиться на реалізації риби в столиці?
Нас, споживачів, цікавить перш за все безпечність харчової продукції або сировини, звідки вона надійшла в торгівлю та чи її безпечно вживати. Тому для покупців риби це найкраще, щоб уникнути небезпеки зараження та отруєння продукцією, яка незрозуміло звідки прийшла. Якщо продукція вирощена законно, на підприємствах, які це проводять на біло – мають документи, дозволи, сертифікат якості, то які можуть бути перешкоди? Це може заважати тільки тим, хто продає браконьєрські улови.
Тобто, в першу чергу перевірки мають боятися ті, що і до війни працювали браконьєрськими методами?
Звісно, йдеться про ту рибу, яка приходить невідомо звідки, і яка її якість і безпечність – досі перевірити було достатньо складно. Зараз є тенденція до цифровізації рибної галузі, щоб зробити її більш прозорою та простежуваною. Будуть запроваджуватися елементи більшого контролю за обігом біоресурсів, їх походженням, звітуванням виробників. Є законопроекти в парламенті, щоб зробити ринок більш контрольованим. І це в інтересах споживачів.
В мережі можна побачити відео, де на півдні країни в лісах пливуть коропи та карасі, які потрапили туди з Дніпра разом з великою водою. Місцеві кажуть, що коли вода спаде, нажаль, ця риба загине. Чи не спричинить це дефіцит продукції у столичних магазинах та на ринках?
Риби буде достатньо, бо у нас доволі розвинута ця галузь. У кожному регіоні є певна кількість рибогосподарських підприємств, які займаються вирощуванням рибної продукції – з 6-ти водосховищ 5 ще працюють, з ними, слава Богу, все в порядку. Щодо сировини, яка надходить з аквакультурних підприємств, які займаються вирощуванням біоресурсів – у штучних, природних умовах, на ставках – у них виробничі потужності задіяні на чверть. Тому абсолютно спокійно вони справляться з попитом.
Як справи з виловом та вирощуванням риби на території країни вище по течії Дніпра – зокрема, у Київському регіоні?
По Дніпровському каскаду водний ресурс в цілому в задовільному стані. Усі процеси тривають нормально, нерест відбувся. У Каховському водосховищі є певні втрати на переробних підприємствах, але вони будуть переорієнтовуватися на інші ланцюги постачання. А заготівля сировини для переробки відбувається постійно протягом року, тому певні обсяги продукції уже заготовлені і знаходяться в холоді на тривалому зберіганні на складах. Негативного впливу на підвищення цін не буде – бо залежить не від одного регіону.
Як Ви вважаєте – доступною є сьогодні риба для покупця, щоб мати її вдосталь на тарілці?
За нормами споживання має припадати 20 кг риби на особу на рік. А у нас ця цифра складає 7-8 кг на особу в рік. Це надто мало. Збільшення норми споживання буде залежати від доступності продукції. У перспективі прозорість ринку в тому числі сприятиме прозорості формування цін. Адже коли ціни на рибу стають вищими, ніж на м’ясо – це відбувається з вини перепродавців і накруток.
Нагадаємо, у Києві через підрив росіянами Каховської ГЕС, який призвів до мору риби на Дніпропетровщині та Миколаївщині, посилився акцент на перевірці риби та м’яса.