Як повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, закладуть так звані «камені спотикання» на пішохідних зонах Києва, поблизу місця проживання або школи, до якої ходила людина, про яку йтиметься на каменях.
Перший такий пам’ятний знак з’явився вже сьогодні на вулиці Фролівській, 3. Його встановили в пам’ять про Людмилу Ткач, яка пережила бійню у Бабиному Яру ще у п’ятирічному віці разом з матір’ю.
За його словами, інші дев’ять «каменів спотикання» встановлять в Києві протягом тижня. Вони знаходитимуться в міському громадському просторі, де кожен зможе дізнатися трошки більше про героїв проєкту.
«Кожен камінь повертає нам одне ім’я. Для реалізації даного проєкту ми залучили й учнів наших закладів освіти та позашкільних гуртків – саме вони шукали героїв для проєкту. Приємно, що юні кияни взялись за роботу з величезним ентузіазмом і відповідальністю. Це свідчить тільки про неабияку обізнаність молодого покоління», – зазначив Мондриївський.
Проєкт «Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва» реалізовується спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту, Посольством Німеччини, Фундацією Stolpersteine у Берліні та Київською міською державною адміністрацією. На інтерактивній карті можна побачити, де саме на київських тротуарах незабаром можна буде побачити перші камені спотикання.
Довідка. Так звані «камені спотикання» створюються та закладаються німецьким митцем Ґюнтером Демнігом з 1992 року. Закладені в землю невеликі пам’ятні камінці (10 х 10 см) покликані забезпечити щоденну зустріч – свого роду «спотикання» і, як наслідок, коротку паузу для роздумів – з історією людей, яких переслідували та вбивали в епоху нацистів. Проєкт розпочався зі встановлення перших каменів у берлінському районі Кройцберг у 1996 році. З того моменту вже було відкрито понад 75 тисяч меморіальних каменів по всьому світу, включаючи міста Рівне та Переяслав-Хмельницький.
Як повідомлялося раніше, загалом в столиці планується встановити 80 каменів.