Cьогодні Токарєв відомий як засновник Reface (та його попередника Doublicat, який не набув такої популярності), інвесткомпанії Roosh, учасник та навіть амбасадор багатьох проектів Міністерства цифрової трансформації, інвестор та АІ-візіонер, словом – людина, яка на піку найбільш популярних та «медійних» трендів бізнесу. А ще патріот (конкретно в цей момент – України), який дякує ЗСУ та президенту Зеленському.
Сергій так надихнувся виступом нашого президента, що тікав після початку війни через карпатські гори і думав, як його перейти кордон з червоним паспортом… Надіюсь, він щедро заплатив за переклад або написання посту на солов’їній. Бо хто знає Токарева – там ще та «ПАЛЯНІЦА». Далі ви це зрозумієте.
Так було не завжди – всього 5 років тому, у 2018, Україна внесла Токарєва в санкційні списки через фінансування пов’язаними з ним компаніями терористичних організацій ЛНР та ДНР та відвідини окупованих територій України. Однією з причин було те, що з 2016 по літо 2022 року Токарєв 172 рази літав в Росію, а також окупований Крим, в обхід українських пунктів пропуску на адмінкордоні. А в 2021 році, теж під час війни України з Росією, Токарєв захоплювався успіхами російських мобільних ігор та компаній-розробників.
Можна зауважити, що з 24 лютого 2022 року чимало українців змінили своє ставлення до Росії. Але, по-перше, Сергій Токарєв – не українець, а росіянин родом з Москви і до цього ми ще повернемось. По-друге, з Росією його пов’язує не лише місце народження, що мало що означає, а й освіта (яку він не дуже любить афішувати) майно та бізнес. Якщо з першим все досить банально – кілька квартир і Москві та регіонах РФ та автомобілі, то саме бізнес Сергія Токарєва спершу створив йому чимало проблем з СБУ та санкціями, а потім, можливість будувати собі «білу» репутацію інвестора та ІТ-підприємця – у тісній співпраці з Міністерством цифрової трансформації та його керівництвом.
Бізнес, через який Токарєв потрапив під санкції, називався Lucky Labs і був, формально, міжнародною ІТ-компанією. Cтаном на вересень 2019 року Токарєв все ще давав інтерв’ю як засновник та представник Lucky Labs. Згадане інтерв’ю Токарєва було опубліковане видання РБК-Україна у вересні 2019, а вже в липні 2022 те ж видання публікує розслідування про ту частину діяльності Токарєва та Lucky Labs, яка не афішувалась, адже компанія розробляла програмне забезпечення для грального бізнесу, який на момент запису інтерв’ю, був поза законом і в Україні, де був головний офіс компанії, і, частково, в Росії.
З тим, як функціонують та затягують клієнтів онлайн-казино, ви могли зустрітись навіть якщо ніколи не грали ні у що, крім футболу у дворі. І якщо з розробленням програмного забезпечення для гемблінгу все відносно очевидно, то з просуванням – значно цікавіше. Частиною цього просування були рекламні відео-вставки на сайтах з популярними фільмами та серіалами, які, орієнтуючись передусім на російську аудиторію, перед початком перегляду вставляли рекламу російських онлайн-казино, наприклад, «Azino777» (а в особливо клінічних випадках – і кілька разів під час перегляду). Масштаби цієї діяльності дозволяли знімати комерційні відеоролики за участю популярних в РФ реперів.
Про успіхи на ринку онлайн-реклами нинішній партнер Токарєва Кирило Сигида свого часу охоче розповідав в інтерв’ю (ця розмова записана у 2017 році). Там він виступав як співзасновник та комерційний директор компанії Adwise Agensy, а анонси івентів за участю компанії та його, як представника, досі можна знайти на сторінках АА, які на цей час давно не оновлювались (останні записи датуються травнем 2022 року). Гемблінг тут скромно названий «ігровою індустрією».
На сайті компанії серед її клієнтів зазначені як представники ринку азартних ігор (Bwin, Favorit sport), так і поточний офіційний бізнес Токарєва та Сигиди – Reface. Детальніше про гемблінговий напрям роботи компанії розповідає сайт Adwise Partners, яка зосереджена безпосередньо на співпраці з власниками сайтів, готовими брати рекламу азартних ігор, та власне організаторами цих ігор. Серед клієнтів цієї компанії була, наприклад, мережа Космолот, формальним власником якої на сьогодні є особа на ім’я Сергій Потапов (через ліцензіата ТОВ «Спейсікс», яке донедавна спеціалізувалось на оптовій торгівлі одягом та діяльності у сфері права, але раптово перекваліфікувалось в організатора азартних ігор та знайшло 30 мільйонів гривень лише на статутний капітал). Звідки в торгівлі одягом та юридичній практиці є софт, мережеві ресурси, обладнання та спеціалісти для 24/7 підтримки онлайн-казино – залишається лише здогадуватись, враховуючи запис про перебування в реєстрі неплатників аліментів, як можна дізнатись з даних сервісу Opendatabot.
У вже згаданому вище розслідуванні видання РБК-Україна Сергій Токарєв позиціонується саме як співвласник мереж Космолот та ПокерМатч – підрозділом мережі Паріматч (яка віднедавна теж потрапила під українські санкції з подачі СБУ). Зв’язок між Токарєвим та Паріматч пролягав через одного з колишніх (?) партнерів Roosh – Сергія Карташова, людини значно менш публічної, ніж Токарєв та Сигида.
Сергій Карташов був одним з співвласників ТОВ «Покерматч.Юа», разом з Катериною Білоруською, власницею вже самого ліцензіата, ТОВ «Паріматч». Вся ця структура потрапила під санкції РНБО, а Сергій Карташов, який раніше у ЗМІ згадувався як senior partner Roosh – зник з сайту компанії.
Також можна знайти згадки про співпрацю Токарєва (ще в часи існування Lucky Labs) та мережі «Космолот», за рік-два до легалізації в Україні грального бізнесу. В Єдиному державному реєстрі судових рішень можна відшукати декілька документів, які стосуються кримінальних проваджень стосовно ТОВ «Лото-Плюс» за ст. 203-2 КК України (Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей). В цих документах згадується, що азартні ігри, формальними організаторами яких були згадані вище юридичні особи, проводились під брендом «Космолот», а для їх проведення використовувався програмний комплекс СL Loto. Юридичний зв’язок між ТОВ «Лото-Плюс» та брендом «Космолот» (у цьому випадку – ще як ТОВ «Космолот») полягає у тому, що у них спільні засновники, зокрема, сейшельська компанія Лакі482 – в обох їй належить частка 30%. Згодом ТОВ «Космолот» передало майнові права на торговельну марку «Космолот» та ряд інших вже нинішньому ліцензованому організатору азартних ігор під цим брендом – згаданому вище ТОВ «Спейсикс», яке, формально, не має стосунку до попередніх кримінальних історій.
До чого тут сам Токарєв та Lucky Labs? У тому ж 2020 році на ІТ-ресурсі «IT.happens» було опубліковано пояснення «технічного» боку співпраці, про юридичну сторону якої йшлося вище. Згідно з публікацією ресурсу, з доменів Lucky Labs спрямовувався трафік на домен lottery-cloud.com (згаданий вище програмний комплекс СL Loto), який своєю чергою був технічним доменом мережі «Космолот». На тому ж сервері розташовувались домени мережі Parimatch, і всі їх обслуговувала вже згадана вище Adwise Agency Кирила Сигиди – партнера Сергія Токарєва та одного з керівників Lucky Labs.
І нарешті третя велика мережа онлайн-казино, до якої має стосунок Сергій Токарєв, функціонує під брендом «First», а ліцензіатом є ТОВ «Фьорст елемент». Його формальними власниками є закриті інвестфонди «ЮА Девелопмент» та «Успішний», серед власників акцій яких відомі лише міноритарні (по одному на кожен фонд, оскільки цього вимагає законодавство). Це ефективна схема приховування зв’язків і все у Сергія Токарєва було б добре, якби він не економив на кадрах. Як і в описаній вище ситуації з Сергієм Карташовим, старший юридичний радник «ІТ-компанії» Roosh Аніта Ярина, яка була представником при реєстрації торговельних марок для організації онлайн ігор під брендом «First» – інформація про що збереглась у реєстрі Укрпатенту.
Історія зв’язків Сергія Токарєва та його партнерів з гральним бізнесом значно менш відома, ніж їх нинішня публічна діяльність (хоча коментарі Кирила Сигиди щодо роботи Lucky Labs з позиції комерційного директора компанії, все ще можна знайти). Проте, зараз останній офіційно є співзасновником ІТ-компаній Reface, Zibra та Pawa і разом з партнерами має ресурси на створення витратної сторони бізнесу. Ними є проекти, на зразок інвесткомпанії Roosh (та ресурси для інвестицій), університету SET University, проектів STEM is FEM, тощо. Власне, той самий Reface партнери (тоді ще без Токарєва) придбали вже на етапі готового продукту та на основі наявних ресурсів робили цей продукт широко відомим.
Чому саме ця сфера? Тому що останні кілька років АІ, machine learning та суміжні галузі є топ-трендом в ІТ. Про цей напрям багато говорять, він є пріоритетним для найбільших гравців на цьому ринку, сюди інвестуються найбільші кошти, і тут витрачаються найбільші кошти – цілком прозоро та законно, що дуже важливо, якщо гроші самі по собі є, а от з їх легальністю та «статусністю» є деякі проблеми.
Тож саму Lucky Labs у своїй біографії Кирило Сигида не любить згадувати, зате згадав іншу компанію – Cupid PLC (та однойменний, популярний раніше, додаток для знайомств), з власником якої, таким же інвестором та візіонером Максом Поляковим, пов’язана історія конфлікту Сергія Токарєва, його тодішнього партнера, росіянина Рустама Гільфанова, та власне Макса Полякова.
Суть конфлікту полягала у тому, що Токарєв та Гільфанов отримали від Полякова частку у компанії Phoenix Holdings ltd, яка володіла мережею сайтів знайомств Together Networks.
Невдовзі з’ясувалось, що частка, яка фактично перейшла від Полякова Токарєву та Гільфанову, є меншою, ніж обумовлювалось сторонами. Так само виникли запитання щодо обіцяних та не отриманих сум дивідендів, які мали складати від 250 000 доларів на момент укладення угоди, до 500 000 доларів – через 9 місяців після придбання частки у компанії. Судячи з того, що оригінальний матеріал про цю історію на сайті Rusbase, де були опубліковані також деякі матеріали судової справи, видалили, замінивши на банальні поради як не стати жертвою шахраїв – вона залишається дуже болючою для когось з учасників угоди. Для кого саме – однозначно сказати важко, адже відбілюванням репутації та прибиранням слідів про участь у дейтинговому бізнесі та гемблінгу активно займались і Поляков, і Гільфанов з Токарєвим. Згадки про той скандал та суди, однак, ще можна знайти у медіа.
Варто зробити ремарку, що Макс Поляков, який найбільше відомий як інвестор у космічну галузь та колишній власник компанії Firefly Aerospace (продати частку в якій він був змушений через позицію уряду США, де побоювались витоку критичних для нацбезпеки США даних, зокрема до РФ) будував свою публічну репутацію за такими з лекалами, як Сергій Токарєв та його партнери – з поправкою на те, що в часи Полякова на вершині був «космічний» бізнес, а тренди задавав Ілон Маск та його SpaceX, за якою намагались встигнути Boeing та Virgin Galactic Річарда Бренсона.
З тих часів Сергій Токарєв та Рустам Гільфанов, принаймні публічно, більше не фігурували як партнери, однак в соцмережах першого збереглись дописи зі згадкою «Рустамчика».
Місце росіянина Рустама Гільфанова у Instagram Сергія Токарєва зайняли його нові партнери – вже згаданий Кирило Сигида, інвестбанкір Ігор Мазепа, ексміністр розвитку економіки та почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов та нинішній віцепрем’єр-міністр та очільник Мінцифри Михайло Федоров, а також його заступник Олександр Борняков.
З Ігорем Мазепою (інвестиційна компанія Сoncord Capital) Сергія Токарєва пов’язують не лише дописи в соцмережах, а й деякий бізнес. Зокрема, ТОВ «Дженерейшн», де власником половини є ТОВ «Конкорд Консалтинг» Ігоря Мазепи. Інші 50% належать Іллі Страху, який також обіймав посаду директора ТОВ «Бетлаб» (створює програмні рішення для акумуляції даних для ставок на спортивні події). Його на посаді директора замінила Ірина Вольницька, яка зараз очолює благодійний фонд Сергія Токарєва, у якому право підпису мають Олександра Бородіна (Creative communications director в Roosh) та Богдан Пономар (директор ТОВ «Гезерс», власником якого зазначений СЕО Roosh Денис Дмитренко).
Поява ж згадок Мінцифри та Михайла Федорова в соцмережах росіянина Токарєва співпала з достроковим зняттям з останнього українських санкцій, строк дії яких мав закінчуватись у 2021 році. Проте, вже у травні 2020 року указом президента санкції з Сергія Токарєва зняли. Цікавий збіг – як можна дізнатись з Instagram Токарєва, до комісії конкурсу, організованого Міністерством цифрової трансформації, Токарєв увійшов за місяць до зняття санкцій і навіть виділив 1 мільйон гривень для призового фонду конкурсу. Вочевидь, Михайло Федоров не бачив нічого проблемного в тому, щоб брати гроші у російського бізнесмена.
Крім того, закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» був прийнятий лише в липні 2020 року, набув чинності у серпні і ще певний час зайняло отримання ліцензій першими операторами азартних ігор. При цьому про діяльність Adwise Agency партнер Сергія Токарєва Кирило Сигида розповідав у 2017 (як згадувалось вище), а участь в конференціях щодо «ігрової індустрії» брав у 2019-му. Сам же Сергій Токарєв фінансував проєкти Мінцфри хоч і у 2020, але теж до прийняття закону, який легалізував казино в Україні.
На сьогодні одразу декілька компаній, пов’язаних з Токарєвим, є резидентами Дія.Сіті, яким опікувався уже згаданий Олександр Борняков – ТОВ «Ріфейс Україна» (саме додаток Reface був драйвером «білої» ІТ-легенди Токарєва, яка прийшла на заміну Lucky Labs), ТОВ «Гезерс» (тут засновником є Денис Дмитренко, директор інвесткомпанії Roosh, яка є своєрідною «парасолькою» для всіх ІТ-ініціатив Токарєва), та власне ТОВ «Рууш», якою через кіпрську Roosh LTD володіє сам Токарєв. За даними Opendatabot, компанію внесли в перелік резидентів Дія.Сіті 16 березня 2023 року, хоча станом на 23 березня того ж року, її власник, Сергій Токарєв, все ще мав російське громадянство.
Власне, про цю, дуже неетичну під час повномасштабної війни з Росією ситуацію у міністра Федорова запитували журналісти. Текстовий варіант цієї розмови зараз можна знайти лише у веб-архіві, з сайту видання LB.ua вона кудись зникла, як і попередня історія з Токарєва Максом Поляковим. Але зберігся відеозапис, на якому Михайло Федоров каже про те, що Сергій Токарєв намагається отримати громадянство України і компанія, яка має власників з РФ, «не може» потрапити в Дія.Сіті. На практиці ж бачимо, що ще й як може, якщо ці власники дуже хочуть і готові фінансувати проекти Мінцифри. Причому робиться це через фонди на гаманці криптовалют. Таки гроші не пахнуть!
А тепер логічне питання!? Звідки взялись кошти у росіянина Токарева на фінансування компаній Reface, Zibra та Pawa, Roosh, та інвестування університету SET University, проектів STEM is FEM?
Жодна з цих компаній не показує в своїй звітності прибутків, та не виводить дивіденди акціонерам. Навпаки, капіталізація Reface впала в рази, тому що проста технологія за дорого нікому не потрібна. Занадто дорога ширма успішного підприємця, на якій заробили виключно консультанти та піарники. А ще посередники та банки, які відмивали сірі казиношні гроші через крипту, та зараховували їх на особистий рахунок Сергія як дохід з ринку фінансових інвестицій, або успішна продаж цінних паперів.
Відповідь на питання проста, логічна і аргументована! Основним фінансовим донором і гаманцем Токарева та його бізнес партнерів являються казино проекти Космолот та First. Обидва казино активно працювали до легалізації грального бізнесу. Обидва казино до останнього тягнули з податками і тільки вимушено почали частково працювати без міскоду на початку 2023 року.
На сьогоднішній день ці проекти успішно працюють через Р2Р та криптопроцесінг ( 60% об’єму), що дозволяє уникати податків та поповнювати криптогаманець росіянину Токареву. Ну а далі та сама «каруселька» крипта-посередник-банк-дохід!