Ми рідко дивимося на свята через призму сміття, бо це неприємно і псує святковий настрій. Втім, саме в цей період смітимо найбільше. Наїдки, подарунки, серпантин і дощик, різний пластиковий непотріб, купа одноразового посуду у фуд-зонах святкових локацій. Гори відходів, які вже не поміщаються до сміттєвих контейнерів і сміттєвози, які щокілька хвилин везуть сміття за межі Києва і складують його у землю, захаращуючи і без того завалені сміттям гектари земель.
І світла в кінці «сміттєвого тунелю» поки що не видно, хоча столиця вже восьмий рік говорить про будівництво переробних підприємств, які зменшать кількість закопаних у землю відходів, окрім розмов досі нічого немає.
Невтішна статистика
Обсяги сміття у святкові дні зростають завжди, про це звітують столичні оператори, що надають послугу вивезення відходів. Так, за новорічні вихідні кияни вже насвяткували понад 800 тон додаткового сміття. Переважно це пакування від іграшок, побутових приладів, та інших подарунків, що їх кияни купували на свята. І якщо ви поклали ці відходи до спеціальних контейнери для роздільного збору відходів, це так звані «сітки», або «дзвоники», то ваше сміття поїхало на сортування і все, що можна переробити, із нього відсортували і відправили переробку. Якщо ж ви поклали картон, пластик, пляшки з-під шампанського до загального контейнера, все поїхало на сміттєвий полігон або звалище, а у кращому разі – на завод «Енергія», де воно стало теплом для будинків киян.
Але навіть те, що ми сортуємо і переробляємо, це крапля в морі. Лише 5-6% від усього нашого сміття сортується і переробляється. А 95% ми закопуємо в землю і вже 9 тисяч гектарів земель в Україні зайнято лише під офіційними звалищами та полігонами побутових відходів. А побутові відходи, у свою чергу – це лише 2,5% від усіх відходів. Значно більше земель вкрито промисловим сміттям, таким, як відходи видобувної промисловості, золовідвали, відходи руди, тощо. Усього за 2020 рік в Україні утворилося 462 мільйони тон відходів.
Для усвідомлення того, як сильно ми відстали від Європи кілька цифр: Франція захоронює в землю 22% відходів, решта сортується та переробляється, Словенія – 13%, Швеція – 0,5%, Швейцарія – нуль! Свята, чи робочі будні, а сміття у Європі їде на переробку.
Один киянин, та і будь-який українець, в середньому, продукує 300 кілограмів сміття на рік. Отже, родина з трьох осіб і одного собаки, залишає після себе 1000 кілограмів відходів. У Києві (за даними Мінрегіону) щороку утворюється 1 мільйон 300 тисяч тон сміття.
Тут треба додати, що платимо ми лише за те, щоб сміттєвози вивезли наше сміття і висипали на землю, такої послуги, як переробка відходів у наших платіжках узагалі не існує. Бо везти, на жаль, нікуди. Платити за послугу поводження із відходами ми маємо, як мінімум, у 5 разів більше. Тобто, не 36 гривень за один кубометр, як зараз у Києві, а приблизно 200 гривень із однієї людини на місяць. Це той мінімум, який дозволить жити в чистому місті і зберегти природу. А що робити, якщо 600-800 гривень на місяць, це багато для однієї родини? Не смітити! Бо зараз ми всі платимо однаково, незалежно від того, сортуємо ми відходи, чи ні, багато утворюємо, чи мало. І якщо у міста знайдеться політична воля встановити справедливі тарифи, то платити кожен буде лише за те сміття, яке він викидає. Смітиш багато – платиш багато, не смітиш – не платиш!
А що робити киянам?
Поки що міська влада не наважується змінювати тарифи для киян (рейтинги, авжеж), а народні обранці у ВР гальмують впровадження реформи управління відходами. І доки це триває, куди потрапить наше сміття, залежить лише від нас.
Навіть на свята треба намагатися не купувати мотлох, який вже завтра стане сміттям, уникати товарів, що як матрьошки, запаковані у потрійну броню пластику і паперу, обирати те, що має мінімум упаковки. Уникати відходів, які не переробляються (кольорові пластики, білі пляшки для «молочки», одноразовий посуд та упаковка для їжі, тощо). Збираючись на ялинку чи каток із наміром покататися і випити гарячого вина, прихопіть із собою багаторазову термо-чашку.
Отримавши на свята в подарунок нову мобілку, мікрохвилльовку, чи електрочайник, не поспішайте викидати старі! Краще справне віддати комусь, хто потребує, а несправне здати у спеціальні пункти прийому електронного та електричного обладнання.
І ніколи не викидайте всі відходи в одне відро і у загальний контейнер. Папір, картон чи пластикові пакети, які могли б стати цінною вторсировиною, з того моменту, як забрудняться залишками їжі, вже непридатні ні до чого.
Ну і вишенька на торті новорічних свят – за ці дні кияни традиційно зламали з десяток контейнерів для небезпечних відходів – відпрацьованих ламп, батарейок, інших елементів живлення та ртутьвмісних термометрів. Чи то їх просто ламати весело, чи то безхатьки шукали собі там новорічні подарунки, невідомо! Хоча, за спостереженнями столичного КП «Київкомунсервіс», яке опікується поводженням відходами у столиці, контейнери псують якраз не безхатьки, а цілком пристойні громадяни.