Судді України, які брали участь в конкурсі на посади суддів апеляційних інстанцій, оскаржують рішення Вищої кваліфікаційної комісії судів щодо результатів конкурсу.
До Верховного суду подано понад 70 позовів щодо махінацій членів ВККС під час відбору суддів. На сьогодні це безпрецедентна кількість позовів проти рішень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Учасники конкурсу вважають, що члени ВККС допустили численні порушення під час відбору суддів і забезпечили перемогу для своїх.
У центрі скандалу – голова ВККС Андрій Пасічник, який грубо порушив процедуру перевірки практичних робіт: з нереальною швидкістю у ручному режимі перевірив 210 практичних завдань від 105 кандидатів (по два рішення від кожного), перебуваючи на лікуванні у “Феофанії”. Після блискавичної перевірки – він спалив роботи.
Результатом такого відбору ВККС стала перемога на першому етапі конкурсу наближених осіб до членів Вищої кваліфікаційної комісії судів, Вищої ради правосуддя та родичів голови ВККС Андрія Пасічника.
Члени Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань корупції у правоохоронних і судових органах одноголосно дійшли висновку, що дії членів ВККС під час відбору суддів можуть свідчити про порушення антикорупційного законодавства, а також інших норм, що регулюють процедуру відбору суддів.
У Державному бюро розслідувань розпочали кримінальне провадження за фактом махінацій під час відбору суддів. У разі доведення провини членів ВККС – їм загрожує від трьох до шести років ув’язнення.
Детальніше про скандал у Вищій кваліфікаційній комісії суддів з поясненнями однієї з позивачів – чинної судді Донецького окружного адміністративного суду Тетяни Шувалової – у матеріалі Big Kiyv.
Деталі конкурсу
Вища кваліфікаційна комісія суддів ввечері 12 березня 2025 року оприлюднила декодовані результати практичного завдання, яке виконали 105 кандидатів на 67 вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів.
Прохідні 112,5 балів набрали 67 претендентів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які рішенням ВККС допущені до наступного етапу конкурсу – “дослідження досьє та проведення співбесід”.
Перевірку практичних завдань здійснювала колегія членів ВККС у складі Андрія Пасічника, Сергія Чумака та Романа Сабодаша.
На що скаржаться кандидати на посади суддів, яких “викинули” з конкурсу?
У багатьох кандидатів на посади суддів, яких відкинули члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів на етапі виконання практичного завдання, виникли претензії до якості самих практичних завдань та до якості їх перевірки членами ВККС.
Вони звернулися до Верховного суду. У позовах “викинуті” кандидати вимагають:
- скасувати результати конкурсу;
- зобов’язати ВККС провести повторне оцінювання виконаних практичних завдань, але вже у складі інших членів Вищої кваліфікаційної комісії.
Також принципове питання – чи дійсно члени ВККС, які входили до складу екзаменаційної комісії з перевірки робіт кандидатів, самостійно їх перевіряли та виставляли відповідні бали в інформаційній системі ВККС. Якщо так, яким чином голова ВККС Андрій Пасічник одночасно міг рахуватися на лікуванні у клінічній лікарні “Феофанія” і перевіряти ці роботи, вносячи відповідні оцінки до системи ВККС.
Чи могли члени ВККС вносити бали до системи поза межами будівлі ВККС?
За положеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів практичні роботи перевіряються та оцінюються виключно в інформаційній системі ВККС, а не вручну. Та й загалом, доступ до системи ВККС, у якій виставлялися оцінки конкурсантам за практичне завдання, неможливий поза межами будівлі Комісії.
Одна з позивачів – чинна суддя Донецького окружного адміністративного суду Тетяна Шувалова пояснила:
Відповідно до пункту 5.1 Положення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 червня 2024 року № 185/зп-24 роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі ВККС. Це загальна норма. Іншого порядку перевірки та оцінювання робіт написаних кандидатами, не передбачено жодним актом. Член ВККС не може ані роздруковувати, ані пересилати практичні роботи, написані кандидатами, ані виносити їх поза межи приміщення ВККС
Отже, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів має перевіряти роботи за своїм робочим місцем у будівлі ВККС, і лише звідти вносити до системи відповідні дані про бали кандидата.
Чи міг та яким чином член екзаменаційної комісії вносити бали поза робочим місцем або делегувати це іншій особі – питання у справі.
Де був Андрій Пасічник під час перевірки практичних завдань – відповідь ВККС
За повідомленням Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрій Пасічник з 24 по 28 лютого, перебував у черговій відпустці, 1 та 2 березня був вихідний, з 3 по 11 березня – на лікарняному.
За документами, він мав розпочати свою трудову діяльність лише 12 березня, тобто, у день, коли ВККС приймала рішення про затвердження результатів практичного завдання, які зараз оскаржуються у Верховному Суді.
Так, кандидати складали практичне завдання 24 і 25 лютого, а кодовані і декодовані результати практичного завдання затверджувались рішеннями ВККС 12 березня. Саме в цей проміжок часу кожен член екзаменаційної комісії, в тому числі Андрій Пасічник, мали перевірити 210 практичних завдань (по два модельних судових рішень від 105 кандидатів).
На неодноразові запити учасників конкурсу та у судових засіданнях ВККС повідомляла, що Андрій Пасічник перевіряв роботи і виставляв оцінки 9 березня – саме в цей день він начебто авторизувався в інформаційній системі ВККС. Члени Вищої кваліфікаційної комісії судів не вбачають нічого особливого в тому, що член екзаменаційної комісії працював на лікарняному й у вихідний день, неділю, та наполягає на тому, що йдеться про “ненормований робочий час” членів ВККС.
Водночас у матеріалах справи є витяг з електронного листка непрацездатності Андрія Пасічника з 5 по 11 березня, з якого виходить, що у вказаний період він перебував у клінічній лікарні “Феофанія”. При цьому у відповідній графі вказана позначка, що він не порушував режим лікування. А вихід на роботу в період лікарняного без дозволу лікаря – це порушення режиму лікування.
Отже, залишається загадкою, як Андрій Пасічник міг і лікуватися у “Феофанії”, і в той самий час перевіряти практичні роботи у будівлі ВККС та вносити відповідні бали до інформаційної системи.
Оперативна перевірка робіт
Навіть якщо Андрій Пасічник дійсно перебував у неділю, 9 березня, у будівлі Вищої кваліфікаційної комісії суддів і дійсно виставляв бали, виникає питання стосовно захмарної швидкості перевірки цих практичних робіт.
Під час засідання 23 липня до справи однієї з позивачів – судді Тетяни Шувалової були долучені, як докази, матеріали з іншої аналогічної справи №990/158/25, що також розглядається Верховним Судом.
Зокрема, йдеться про лист ВККС від 30 квітня 2025 року, адресований Тетяні Шаповаловій – іншій кандидатці, що також брала участь у конкурсі до апеляційних адміністративних судів, і в один день із позивачкою у вищезгаданій справі виконувала практичні завдання.
В цьому листі наведено інформацію про дати й точний час виставлення оцінок членами екзаменаційної комісії за практичне завдання виконане кандидаткою Шаповаловою Т.М., в тому числі Андрієм Пасічником.
Так, за практичне завдання кандидатки Тетяни Шаповалової Андрієм Пасічником оцінки виставлені 9 березня о 15 год. 46 хв. 39 сек. – за одне модельне судове рішення й о 15 год. 49 хв. 51 сек. – за друге рішення.
А оцінки позивачки Тетяни Шувалової, як повідомлено ВККС, тим же Андрієм Пасічником виставлені 9 березня о 15 год. 40 хв. 34 сек. та о 15 год. 54 хв. 51 сек.
Тобто, на перевірку чотирьох робіт – двох рішень, складених Тетяною Шаповаловою, та двох судових рішень, складених Тетяною Шуваловою Андрій Пасічник витратив всього 14 хвилин 17 секунд (тобто в середньому 3 хвилини 34 секунди на перевірку одного судового рішення).
Слід зауважити, що за такий проміжок часу Андрій Пасічник повинен був:
- прочитати текст складеного судового рішення, включно з мотивувальною частиною (а це зазвичай близько 5-8 сторінок тексту);
- перевірити роботу на відповідність 10-м показникам, що підлягали оцінюванню згідно з Методичними вказівками ВККС;
- виставити бали за кожний з 10 показник;
- підсумувати вказані бали;
- зафіксувати загальну оцінку за роботу в екзаменаційній відомості.
Враховуючи, що робіт було всього 210, то здійснити їх перевірку, як зазначено вище і як передбачено Положенням про порядок проведення конкурсу, протягом одного дня – це, вочевидь, щось за межами реального.
Отже, виникає питання, чи дійсно члени екзаменаційної комісії могли перевірити кожну роботу на відповідність критеріям, що підлягають оцінюванню за методичними вказівками.
“Цікаві” переможці конкурсу – звʼязки з РФ, неспівмірні доходи з витратами, бізнес на окупованих територіях
Одним з переможців з виконання практичних завдань став помічник голови ВККС, члена екзаменаційної комісії – Руслан Раімов. До 2019 року він жив і працював у РФ, а під час спроби працевлаштуватися в Офіс Генпрокурора був визнаний не доброчесним.
Також перемогу отримав львівський суддя Ростислав Москаль – однокурсник члена Вищої ради правосуддя Романа Маселко. Він також пройшов й наступний етап конкурсу. Вища кваліфікаційна комісія суддів з незмінним головою – Андрієм Пасічником вже рекомендує Вищій раді правосуддя призначити Ростислава Москаля на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Абсолютним переможцем конкурсу до господарської апеляції став член Вищої ради правосуддя Микола Мороз.
Цікаво, що спочатку Громадська рада доброчесності надало Миколі Морозу негативний висновок: негативний всновок. Вони порахували доходи його та його дружини й зробили висновок, що доходи судді неспівмірні з витратами. У документі йдеться:
доходів з 2000 по 2012 з дружиною мав 295 977,99 грн, але придбав:
- 30.03.2003 квартиру площею 65,4 м² за 85 600 грн,
- 20.10.2011 – квартиру площею 54,4 м², за 350 504 грн,
- 01.11.2012 автомобіль Mercedes-Benz ML 250 CDI 2012 року випуску за 512 569 грн.
Сума істотних видатків: 948 673 гривень
Проте Микола Мороз надав Громадській раді доброчесності та Вищій кваліфікаційній комісії суддів якусь довідку, в якій все порахував у доларах США (наче американець). Також суддя зазначив, що нібито Університет Ярослава Мудрого виплачував йому дохід з іншим ідентифікаційним номером, і правильний розмір доходу родини становить: 156 847 доларів США.
На це Громадська рада доброчесності без будь-яких обґрунтувань через два дні після свого негативного висновку – скасувала негативний висновок.
У спільноті Офіс очищення судової системи наголосили, що члени Громадської ради правосуддя спеціально для судді Мороза відступили від власної практики віднімати від доходів суми податку і прожиткового мінімуму та безпідставно скасувало власний негативний висновок.
Вони порахували надані Морозом дані що вартості майна і доходів:
Доходи Мороза в новій довідці є правильними та становлять: Мороз – 606227,3 грн, дружина Мороза – 463365.9, всього 1069593 грн.
Квартира і машина коштували 947 673 грн, а залишок доходів родини Мороза після сплати податків та віднімання витрат, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму складає на момент купівлі авто 680 002,4 гривень
В Офісі очищення судової системи наголошують, що доходів, одержаних із легальних джерел, лідер конкурсу суддя Мороз на придбання майна не мав. А переведення доходів в долари чи євро не змінюють ситуацію.
Ще одне дивовижне проходження етапів конкурсу продемонструвала суддя Вікторія Голуб. Її Вища рада правосуддя вже рекомендувала Президенту призначити на посаду судді П’ятого апеляційного адміністративного суду.
Члени Вищої ради правосуддя Максим Сав’юк та Віталій Махінчук запитали Вікторію Голуб, звідки у неї в нульові були кошти на три квартири у Донецьку. Суддя Голуб пояснила, що гроші їй дала мама, яка працювала на Кіпрі. Однак, коли члени ВРП попросили надати документи, які підтверджують отримання матір’ю відповідних доходів, Голуб не змогла надати таких підтверджень.
Крім того, члени Вищої ради правосуддя не поцікавилися, звідки у чоловіка Голуб у 2021 році з’явилися кошти на квартиру у Харкові за три мільйони гривень.
Також на жаль, члени Вищої ради правосуддя не запитали, які саме близькі родичі судді Голуб проживають на тимчасово окупованих територіях.
До речі, Вікторія Голуб двічі брала участь у конкурсі на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Втім, конкурсна комісія за участі міжнародних експертів відхилила її кандидатуру – очевидно, через сумніви щодо її доброчесності.
А от у членів Вищої ради правосуддя таких сумнівів не виникло, бо всі 15 членів проголосували за призначення судді Голуб.
Конкурс успішно проходить і суддя Першого апеляційного адміністративного суду Ірина Компанієць, яка, за даними, Офісу очищення судової системи вивезла дітей до РФ та неодноразово відвідувала РФ та РБ. За час перебування у РФ ухвалила чотири судові рішення.
Ба більше, Ірина Компанієць мала тимчасову реєстрацію у РФ – місто Владивосток, вулиця Вязова, 8, квартира 10. Ці обставини вона приховала від Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Як вона подорожувала до Мексики та багато іншого Коломієць розповідала на співбесіді:
Також, за даними Офісу очищення судової системи чоловік Ірини Компанієць вів бізнес на тимчасово окупованій території України.
Стосовно двох рішень судді Компанієць Європейський суд з прав людини констатував грубе порушення статті 6 Конвенції (доступ до суду) (64305/12) та (статті 10 Конвенції (право на доступ до інформації) (16343/17).
Крім того, суддя Компанієць не декларувала майно або припускалася суттєвих розбіжностей у деклараціях.
Зокрема, вона не відобразила у деклараціях за 2012, 2013 та 2014 роки право власності на 66,66% квартири у місті Ясинувата на Донеччині площею у 61,8 м². У декларації за 2016 рік суддя не надала інформацію про зареєстроване за її чоловіком право власності на виробничий цех площею у 262,90 м², розташований у Ясинуватій, хоча декларувала його раніше.
Також Ірина Компанієць не оприлюднила жодної інформації про отримання членами її сім’ї доходів від відчуження цього нерухомого майна.
Крім того, суддя Компанієць ухвалювала рішення не перебуваючи на робочому місці.
На другому етапі “найчеснішого” конкурсу Ірина Компанієць отримала майже максимальний бал за чесність – 270 із 300 можливих.
Пройшли “незалежний” конкурс і земляки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрія Пасічника – судді Сергій Воловик та Євген Кравченко.
Судді Сергію Воловику мама з татом подарували квартиру. За 20 років праці його мама заробила 160 626 грн, а тато 171 933 грн. Однак, квартиру сину-судді купили за 407 700 грн. Суддю рекомендують призначити на посади у найпрестижніший Шостий апеляційний суд Києва.
Одне з рішень судді Воловика на посаді Голови суду (про звільнення керівниці апарату суду) було скасовано в судовому порядку зі стягненням компенсації вимушеного прогулу понад 800 тисяч грн.
Другого земляка Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрія Пасічника – Євгена Кравченка вже Вища рада правосуддя рекомендує Президентові призначити цього теж до Шостого апеляційного суду Києва.
В Офісі очищення судової системи навели навели приклад ганебної поведінки суддів Воловика та Кравченка:
1. Кравченко хоче поїхати на конференцію 7 і 8 грудня 2023 року, а Воловик його відправляє на 9 днів, ніби з часом дороги.
2. Кравченко одержав запрошення до Брюсселя на 1 день – 8 березня 2024 року, а Воловик його закордон відправляє на 11 днів – з 4 по 14 березня.
За логікою цих діячів дорога туди зайняла чотири дні, а назад – 6 днів.
Не знаємо яким же транспортом добирався Кравченко, але знаємо, що його родина мешкає у Німеччині й суддя шукав будь-який привід її часто і довго провідувати за кошти державного бюджету, а Воловик допомагав колезі у цьому
За час відряджень суддів з 2022 року Воловик одержав 317 746 грн, а Кравченко – 225 003,77 грн.
А потім ми дивуємось, чому суди ухвалюють сумнівні рішення.
А зараз час повернутися до скандалу з рекордної кількості позовів стосовно дій членів ВККС у Верховній Раді була створена Тимчасова слідча комісія.
Результати ТСК Верховної ради
Під час засідання Тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді одна з позивачів – суддя Тетяна Шувалова розповіла про численні порушення під час оцінювання практичних робіт, та що члени ВККС виставляли бали на власний розсуд, без зрозумілої для всіх методології оцінювання.
Вона також додала, що голова ВККС Андрій Пасічник саме під час конкурсу чомусь вирішив перебувати у щорічній відпустці, а потім одразу на лікарняному:
Вища кваліфікаційна комісія надала відповідь на мій запит про те, що Пасічник, голова комісії, з 24-го по 28-е лютого він перебував у щорічній основній відпустці, а з 3-го по 11-е березня він перебував на лікарняному. Тобто, увесь період з моменту написання мною роботи і до затвердження висновків в пленарному складі комісії голова ВККС був без повноважень фактично. Відповідно, у мене виникло питання, чи може член ВККС, який не має на це повноважень, перевіряти мою роботу і оцінювати.
Я зробила ще запити, я зробила багато запитів до ВККС, і отримала інформацію на свій запит, що оцінювання членами екзаменаційної комісії, доступ до інформаційної бази, до практичних завдань здійснюється з автоматизованих робочих місць внутрішніх авторизованих користувачів у локальній мережі системи. Це відповідь ВККС за підписом заступника керівника секретаріату. Перевірка поза межами будівлі неможлива
Що каже голова Вищої кваліфікаційної комісії судів Андрій Пасічник?
Під час Тимчасової слідчої комісії у парламенті Андрій Пасічник зізнався, що дійсно перевіряв роботи конкурсантів вдома. На запитання членів ТСК, як роботи конкурсантів опинилися вдома, він повідомив, що хтось їх привіз. На запитання “Хто саме привіз?” – відповідати відмовився.
Також Андрій Пасічник заявив, що після перевірки робіт він вніс бали до авторизованої системи ВККС, а самі роботи суддів спалив.
Наслідки Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради
За заявою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яку очолює народний депутат Сергій Власенко, відкрито кримінальне провадження проти посадовців Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії судів Андрій Пасічник не зміг пояснити обставини перевірки робіт кандидатів, перебуваючи на лікуванні, високі бали родичів і свого помічника.
У Державному бюро розслідувань розпочали кримінальне провадження за ст. 361 ч. 5 КК України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку (що призвело до серйозних наслідків), якщо такі дії вчинені під час воєнного стану).
У разі доведення провини членів ВККС – їм загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Слідство має перевірити факти службового підроблення, зловживання впливом та можливого маніпулювання результатами конкурсу.
Також Сергій Власенко оприлюднив відео, яке назвав “епічним”. На відео – голова ВККС Андрій Пасічник на Тимчасовій слідчій комісії парламенту не зміг пояснити яким чином він перевірив 210 практичних завдань кандидатів у судді, перебуваючи при цьому на лікуванні у “Феофанії”.
Сергій Власенко зазначив, що Андрію Пасічнику було складно відповісти, чому найвищі бали отримували його родичі, чинні члени Вищої ради правосуддя та його особистий помічник Руслан Раїмов.
На засіданні ТСК звернули увагу, що перевірка робіт відбувалась не в системі ВККС, а в ручному режимі! Андрій Пасічник пояснив, що роботи йому передав певний чоловік, чиє імʼя він не може назвати, а самі роботи він начебто спалив після перевірки.
Також звучала пропозиція запрошувати представників Європейського союзу, аби вони особисто чули, що відбувається в підопічних їм комісіях та громадських організаціях, які займаються відбором суддів.
Частина справ, які перебувають на розгляді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на сьогодні вже розглянуті. Позови кандидатів в цьому конкурсі на посади суддів апеляційних судів, які оскаржили дії та рішення ВККС задоволені. Рішення ухвалені на користь позивачів:
- Сліденко А. В.
- Попов В. Ф.
- Калужная О. М.
- Сіпака А. В.
- Шевченко В. М.
- Мостецька А. А.
- Кониченко О. М.
- Хрущ В. Л.
- Шувалова Т. О.
- Панікар І. В.
До речі, всі зазначені кандидати беруть участь у конкурсі за різними спеціалізаціями – адміністративною, господарською та цивільною. Отже, порушення порядку оцінювання практичних завдань встановлені Верховним Судом у роботі всіх екзаменаційних комісій ВККС.
Поставити крапку у спорі, чи були рішення ВККС належним чином мотивованими та обґрунтованими, мають судді Верховного Суду України.