Про це пише “Вечірній Київ”.
Документально-історичний проєкт складається з двох частин: перша розповідає про актуальні події російсько-української війни, зокрема поза територією України, інша — формує історичний портрет Курщини як частини слобожанського краю на основі унікальних музейних артефактів XVIII–XX століть.
6 серпня ЗСУ розпочали оборонну операцію на території Курської області російської федерації. На десятий день її проведення музейна експедиція вирушила на прикордоння, щоб задокументувати ці надзвичайно історичні події на цьому особливому напрямі фронту. Побачене там підштовхнуло до створення проєкту, який ми презентуємо рівно через місяць після початку оборонної операції наших Збройних сил“, — розповів Юрій Савчук, генеральний директор Музею війни.
За його словами, серпнева експедиція тривала чотири дні. За цей час їх команді вдалося задокументувати унікальний матеріал не лише про Курщину, але й про Сумську область. Однак, нинішній проєкт колектив музею вирішив присвятити саме Курщині.
Експедиція мала на меті одразу три важливі аспекти: фотофіксація тих подій, які музейники побачили на власні очі; орохісторі або усна історія із записами самих місцевих мешканців та їхнє сприйняття цих подій; збір історичних артефактів.
Тут у жодному випадку не йдеться про якісь цінні історичні чи предмети, які мають статус культурної цінності. За нормами міжнародного права вони є недоторканими, тож наші захисники з Курщини навіть посилюють охорону таких предметів…Наша ж експедиція — це важлива частина документування наступальної операції наших збройних сил на території країни-агресорки та героїчного досвіду українських захисників”, — наголосив під час кураторської екскурсії виставкою Юрій Савчук.
Серед вивезених трофеїв найбільш цінним є розстріляний та пошматований війною дорожній знак, який вказує різні напрями України та Росії.
На мою думку, це не просто знак Україна-Росія направо-наліво, а пробитий кулями та снарядами символ, який говорить, що повернення в історичне минуле взагалі є неможливим”, — відзначає директор музею.
Також в експозиції можна побачити табличку про укриття та фрагменти носа з пам’ятника Леніну із Суджі, який відвалився внаслідок обстрілу міста російськими військами.
Окрему частину проєкту складає добірка документальних світлин “Рубіж” молодого фотографа Музею війни Романа Пупенка, що також долучився до музейної експедиції. Його фотороботи стали зрізом сучасної картини життя в прикордонних селах Курської області та міста Суджа, а також сприйняття місцевими мешканцями несподіваного перенесення бойових дій на територію країни-агресорки.
Роман розповів журналістам, що усього йому вдалося відзняти понад 6500 світлин, однак для цього проєкту куратори обрали лише 26.
Також фотограф відзначив, що його найбільше вразило на вулицях Суджі. Перш за все, це значна кількість радянських назв: вулиці Леніна, 1 Травня, Червоноармійська, Карла Лібкнехта, Рози Люксембург та кінотеатр “Дружба”.
Про “ностальгійні” для багатьох місцевих радянські часи нагадує не лише це.
На одній з моїх світлин можна побачити один з продуктових магазинів міста, де висять досить апетитні борди з ковбасами, але у середині майже пусті вітрини, подібні до тих, які можна побачити у хроніці епохи дефіциту”, — розповідає Роман.
За його словами, гуляючи містом, вони подекуди зустрічали досить колоритних місцевих персонажів, які часто ставали героями для його фото.
На цьому фото можна побачити досить яскравого місцевого маргінала з горілкою та пачкою чипсів від Lays, який здається ще не до кінця усвідомив, що відбувається. Звісно, це не все населення Суджі, але це також люди, яких ми зустріли під час нашої експедиції”, — продовжує свою розповідь фотограф.
Переважна більшість світлин зроблена у центральній частині міста: на вулиці 1 травня та в місцевому парку. У кадр потрапила навіть реставрація хідника, яка через початок наступу ЗСУ лишилася незавершеною.
Роман розповідає, що у подорожі його найбільше зворушила кішка з двома маленькими кошенятами, що сиділи на ящиках з-під амуніції українських захисників. Спершу музейники хотіли забрати тваринок, щоб подбати про них, але згодом відмовилися від цієї ідеї, оскільки везти їх на територію України та ночувати з ними в готелі було досить складно.
За словами музейників, на вулицях вони зустрічали дуже багато тварин і навіть цілу отару овець та кіз, які розгублено стояли посеред центру міста.
Також світлини Романа зафіксували й наслідки обстрілів та зруйновані будівлі у центрі міста.
На тлі цієї повністю згорілої будівлі, вже за цими приміщеннями можна побачити вже самий центр міста Суджа, і руйнування підтверджують, що бої тут велися великі й справжні. І пошкоджень дедалі більшає…” — розповідає фотограф.
Підсумовуючи свою розповідь, Роман зізнався, що ця подорож справила на нього надзвичайно глибоке враження, а сам він став свідком багатьох подій, світлини з якими які у серпні цього року облетіли усю мережу.
Це був незабутній досвід у моєму житті”, — ділиться Роман Попенко.
Другою і не менш важливою частиною проєкту є історична експозиція. В ній куратори проєкту прагнули нагадати про те, що частина цього регіону належить до північно-західної Слобожанщини.
Підтвердженням цьому є беззаперечний факт що у багатьох прикордонних селах досі можна часто почути українську мову.
Важливими доказами спільної з Україною історії цього регіону є унікальні історичні артефакти: старі мапи, речі, писемні та фотодокументальні джерела різних епох, які також представлені на цій виставці.
Цікаво, що заснування деяких населених пунктів тісно пов’язані з постаттю видатного українського Гетьмана Івана Мазепи, який заснував у Рильському районі три села, назвавши їх своїм ім’ям: Мазепівка, Іванівське, Степанівка. В одному з них досі знаходиться його маєток, щоправда, у занедбаному стані.
Світлини маєтку та краєзнавчі відомості, старовинні карти надав для проєкту Національний заповідник “Чернігів стародавній”.
Навіть за переписом населення у 1897 році, населення цього міста складало 7433 особи, де понад 61% місцевих мешканців вказали рідною українську мову, проти 37% росіян, і 1% євреїв.
Ще одним знаковим періодом є період визвольних змагань початку ХХ століття. В експозиції можна побачити мапу УНР, надруковану у 1917 році у Харкові. На ній можна чітко побачити, що не лише Суджа, але й Бєлгород і частина Східної Слобожанщини на той час, входили до складу Української Народної Республіки.
Саме у Суджі розмістився перший уряд радянської України, створений більшовиками як альтернатива УНР. Згодом керівництво переїхало до Харкова, де знаходилася столиця УСРР до 1934 року.
У 1920-х цей регіон став об’єктом суперечок між УСРР та РСФРР. В експозиції зібрані свідчення тогочасних мешканців Курщини, які виступали за приєднання до України.
Ми селяни не знаємо, чому наш регіон, заселений українцями не відходить до України”, — говорить старий допис мешканця регіону, відтворений в експозиції музею війни.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України надав для експозиції витяги з протоколів народного волевиявлення 1924–1925 років, у яких зафіксовано бажання громад возз’єднатися з Україною.
Директорка установи Лариса Левченко на відкритті експозиції підкреслила, що демонструючи ці документи на широкий загал, ми відновлюємо історичну пам’ять про землі, які зазнали обмеження в правах бути частиною України.
На думку істориків, після включення території Курщини до РСФРР у регіоні почалися примусові асиміляційні заходи, поступово перетворюючи етнічні українські землі на типовий зросійщений радянський регіон.
Тож цей проєкт є прекрасною можливістю нагадати про знакові сторінки нашої історії, які впродовж століть намагалася стерти з пам’яті людей російська влада.
А родзинкою проєкту став трофейний ворожий уазик, який перевозив військових 228-ї бригади морської піхоти рф на Курщині. Нещодавно він поповнив колекцію музею, завдяки сміливості наших воїнів з 78 окремого десантно-штурмового полку.
- Виставка «За межею рідного краю»
- Коли: до кінця 2024 року, щодня з пн.-пт. з 10:00 до 19:00, сб.-нд. 10:00-20:00
- Де: Головний корпус музею війни, вулиця Лаврська, 27
- Виставка доступна для огляду за єдиним квитком до Головного корпусу згідно з розкладом роботи Музею.
- Вартість: дорослі — 70 грн, для учнів — 20 грн, для студентів — 30 грн.
Читайте також: У Музеї війни вже можна побачити уламки ракет, якими ворог атакував Київ і область
Нагадаємо, у Музей війни доставили збиту біля Ізюма українську “сушку”.