Про це розповів директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко у статті для ZN.
Він нагадує, як в Німеччині вже давно вирішили це питання не лише без знесення радянських будівель (у східній частині країни), а й навіть без тимчасового відселення з них мешканців.
Невеликі будівельні компанії швидко прибирали зайві перегородки, перетворювали балкони на лоджії, а лоджії – на кімнати, за кілька годин замінювали всі стояки, утеплювали та прикрашали фасади, навіть інколи зносили останні поверхи, щоб не встановлювати ліфти.
Якщо ви пошукаєте фото в інтернеті, то ніколи не скажете, що на них – колишні “хонекерівські” (тодішній німецький Микита Хрущов) “хрущовки”, – каже Сергієнко.
Ця реновація відбувалася за рахунок державного бюджету і за повної згоди тамтешніх мешканців.
Звісно, найбільша економіка ЄС може таке собі дозволити, але й у нас є сподівання, що після Перемоги над Росією Європа й Німеччина в тому числі не забудуть тих, хто врятував їх від війни“, – додає експерт.
Новий український законопроєкт щодо реконструкції “хрущовок” також передбачає реновації без відселення мешканців.
Держава має всі можливості попрацювати в цьому цивілізованому напрямі на користь людей. В іншому випадку міста України замість затишних та обжитих “хрущовських мікрорайонів” мають усі шанси отримати те, що сучасні урбаністи, за аналогією з геноцидом, називають “урбоцид”… прикладам якого вже несть числа”, – наголошує автор, маючи на увазі можливість знесення “хрущовок” і побудови на їхньому місці 25-поверхівок.
Читайте також: Закон мрій: проект знесення хрущовок з заміною житла на сучасне сподобається не всім киянам
Нагадаємо, 13 грудня на пленарному засіданні народні депутати ухвалили у другому читанні законопроєкт № 5655, який позбавляє забудовника будь-якого державного контролю та обмежує права громадян на оскарження будівництв.
Раніше “ВК” розповідав, що першу “хрущовку” було збудовано в 1957 році. Тоді вважалося, що це тимчасове рішення на 25 років – на одне покоління. Зараз у цих «тимчасових оселях» – мешкають вже дорослі онуки перших власників цього житла, і проблема застарілих будинків поглиблюється щороку.