«У Києві та області оголосили І рівень небезпеки, жовтий. Підтоплення відбулись, в основному, на прибережних зонах. Департамент муніципальної безпеки КМДА щоденно веде моніторинг зони біля р. Дніпро і ми одразу інформуємо про зміни та ризики, що можуть виникнути у разі підвищення рівня води», – розповів Ткачук.
Підтоплення відбулись, в основному, на прибережних зонах?
- в Оболонському районі через підвищення рівня води підтопило парк “Наталка” та Оболонську набережну. Тут залило стежки біля річки та деякі пляжні конструкції. Промислові об’єкти та житлові масиви були поза зоною підтоплень
- були деякі незначні підтоплення дачних будинків у Дніпровському районі та в Осокорках
- підтоплення островів у парках
Були також підтоплення заплавних територій, які майже щороку підтоплюються під час весняної повені, то це – острови парку «Муромець», Гідропарк, Труханів острів, затока Галерна, Корчувате, приватні ділянки в районі Осокорків, зазначив Ткачук.
Він додав, що у деяких районах місцеві ради визначали відшкодування підприємцям, які постраждали внаслідок повені.
«Було розроблено та затверджено «План основних заходів щодо підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2023 році». Районні адміністрації через аналогічні районні комісії фіксували звернення приватних осіб та підприємств щодо руйнувань внаслідок повені. Так як повінь зачепила, в основному, прибережні зони та пляжні території, міські служби оперативно відпрацювали ліквідацію наслідків».
А за кілька днів до піку водопілля міські служби провели позапланове навчання на семи локаціях в Голосіївському районі.
«Ми відпрацювали евакуацію потерпілих від повені з плавзасобу, що дрейфує, надання екстреної медичної допомоги, будівництво дамби з піском, щоб унеможливити поширення руйнівної дії повені, відкачування води з підтоплених об’єктів та багато інших практичних заходів».
Аби на майбутнє обєкти біля берегів не страждали від повеней, на думку Романа Ткачука, час пильнувати вимоги Водного кодексу (ВКУ) та Земельного кодексу (ЗКУ). Адже існують норми щодо того, якою має бути прибережна захисна смуга на берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів – 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів – 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів.
- якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Тому, наприклад, при великій крутизні схилів, ПЗС Дніпра може сягати 200 м у ширину.
Раніше «ВК» детально розбирав причини наслідків повені, які виникли через порушення екологічних норм та забудову берегів Дніпра, які здійснювалась десятиліттями, та навіть мали місце ще у минулому столітті.