Наша мета: зробити систему столичної охорони здоров’я більш ефективною, а медичну допомогу – більш якісною – Ганна Старостенко

Автор: Оксана Щербак
18:30 01.07.2021

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко вже півроку курує систему охорони здоров’я Києва. З 2008 року у міській політиці як депутатка Київради, а згодом і заступниця голови КМДА. У 2014-2017 роках – курувала гуманітарний блок питань у міськадміністрації, у минулому скликанні Київради – головувала у Постійній комісії з питань освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту.

Наша мета: зробити систему столичної охорони здоров’я більш ефективною, а медичну допомогу – більш якісною – Ганна Старостенко
оренда квартири Київ

Чи готовий Київ до нових викликів і чого чекати киянам восени – про це в інтерв’ю Ганни Старостенко спеціально для «ВК». 

На скільки несподіваним для Вас було призначення заступницею Віталія Кличка саме у медичній сфері. До цього Ви опікувалися  освітою. Все-таки йдеться про найбільше місто України і Ви точно розуміли, що не обійдеться без критики невдоволених тим, як Київ бореться з пандемією.

Завжди займалася найбільш чутливими питаннями для киян і сьогодні одним і з них є столична медицина в умовах пандемії. У цей непростий час я хочу бути максимально корисною для міста.

Оперативне управління закладами охорони здоров’я здійснює Департамент охорони здоров’я. Заступник голови КМДА  – це більш політична посада. Моє завдання – організувати ефективну роботу та дієву комунікацію між різними органами влади, які ухвалюють рішення стосовно бюджетування, стратегії розвитку та пріоритетів столичної медицини. Окрім профільної Постійної Комісії Київради з питань охорони здоров’я, координуємо нашу взаємодію з центральними органами влади, різними відомствами, адже у Києві працюють заклади охорони здоров’я різних форм власності – відомчі лікарні, заклади Національної Академії медичних наук, приватні лікувальні заклади.

Бувають ситуації, коли ви категорично не погоджуєтесь із позицією столичного Департаменту охорони здоров’я чи профільної Комісії Київради? Могли б навести такий приклад…

Таких прикладів немає, оскільки нас об’єднують спільні цінності та прагнення зробити систему столичної охорони здоров’я більш ефективною, а медичну допомогу – більш якісною.

Наприклад, за останні півроку спільними зусиллями ми зрушили важливі для міста питання. Попри велику кількість політичних сил у Київраді, вдалося сформувати конструктивні стосунки та ухвалити низку рішень про реорганізацію закладів психіатрії, фтизіатрії, шкір-венерології, санаторно-курортних закладів та дитячих будинків, що є важливою складовою другого етапу медичної реформи. Звичайно, це не простий шлях і ми лише на початку, але кияни обов’язково  відчують позитивні наслідки цих рішень.

Але родини киян з психічними захворюваннями стурбовані, зокрема, реформою закладів психіатрії. Мовляв, об’єднання, укрупнення цих центрів може призвести до того, що психічно хворі люди залишаться без належної медичної допомоги.

Навпаки, це наблизить пацієнтів до отримання медичних послуг, забезпечить додаткове фінансування з боку держави, а також дозволить покращити якість надання спеціалізованої медичної допомоги на стаціонарному та амбулаторному рівнях, що і є метою медичної реформи. І попри те, що всі заклади охорони здоров’я з квітня 2020 року фінансуються з НСЗУ, місто докладає максимальних зусиль, аби віднайти можливість залучити кошти міського бюджету на ремонт чи реконструкцію закладів, їх оснащення чи доплату медпрацівникам.

Кількість ліжок для таких пацієнтів не зменшилася?

Усі диспансери залишаються і працюватимуть як філіали. Фактично, оптимізація відбувається за рахунок зменшення кількості адміністративного персоналу, а вивільнені кошти спрямовуються на покращення медичної послуги. 

Яка модель медичних реформ, можливо, в інших містах чи країнах світу, Вам особисто подобається найбільше? 

Всюди по-різному: хтось робить ставку на страхову медицину, інші – покривають практично усі витрати громадян на охорону здоров’я. Ми, як вихідці з колишнього Радянського Союзу, маємо свій бекграунд: у нас велика кількість ліжко-місць і досить невеликий дохід у людей. При цьому місцева влада не є самостійною у питаннях медицини, оскільки охорона здоров’я – це делегована нам функція держави. Держава визначає обсяг медичних гарантій, який надається громадянам і, відповідно, фінансує його з державного бюджету. Місто для своїх містян виділяє додаткові кошти в рамках міської цільової програми «Здоров’я киян». Наприклад, минулого року ми включили в неї можливість надання безповоротної фінансової допомоги нашим медикам, оскільки зарплати, що затверджуються на центральному рівні, вважаємо недостатніми для столичних працівників системи охорони здоров’я. Зокрема, в цьому році в бюджеті міста закладено півтора мільярда гривень саме на безповоротну матеріальну допомогу медикам: п’ять тисяч гривень – лікарю, чотири тисячі гривень – медсестрі і дві тисячі – молодшому медичному персоналу. Цю муніципальну надбавку вони отримують щомісячно до своєї заробітної плати.

Ремонти, благоустрій територій лікарень – це якраз функції міста.

Ще кілька років тому обдерті стіни Київського онкоцентру на Верховинній не налаштовували пацієнтів на одужання. Це не єдина київська лікарня, що давно потребує комплексного ремонту. Можете назвати лікарні, які були у плачевному стані і які зараз ремонтують чи будуть ремонтувати у найближчій перспективі?

До речі, сьогодні наш Онкоцентр на Верховинній ви не впізнаєте. Тільки минулого року було здійснено ремонт та оснащення хіміотерапевтичного відділення на суму понад 50 млн грн. Загалом, у 2014-2020 роках було відремонтовано 166 відділень, закуплено 203 спецавтомобілів, оновлено 7 пологових будинків. І хоча минулоріч через коронавірус значно зменшилося фінансування саме на капітальні видатки,  ми не зупиняємося, тому що місто має розвиватися і пандемія колись закінчиться. Із запланованих стратегічних великих об’єктів – будівництво лікарні на Троєщині. Це буде багатопрофільний заклад, адже Деснянський район є одним із найбільш густонаселених у Києві, відповідно є потреба в такому стаціонарі. Також у планах міста створення лікарні швидкої допомоги й медицини катастроф на Правому березі. Це також надзвичайно амбітний проект, на який вже закладено двісті мільйонів гривень в бюджеті міста Києва цього року.

А що Київ спроможний зробити сьогодні, в умовах пандемії?

Пандемія внесла свої корективи, але не зупинила розвиток столичної системи охорони здоров’я. Наприклад, за останній рік кількість лабораторій для ПЛР-діагностики при міських лікарнях зросла з 3 до 10. І на сьогодні заплановано створення 11-ої. Ще 48 млн грн передбачено бюджетом столиці на ремонт приміщень під створення Центру серцево-судинної патології Київської міської лікарні швидкої допомоги. Цього року ми також завершуємо реконструкцію пологового будинку №1 на Печерську, продовжуємо роботи з реконструкції Центру репродуктивної медицини на Оболоні. До речі, це той пологовий будинок, який працює саме з інфекційними захворюваннями породіль та вагітних. Ще у нас у Києві є надзвичайно потужний та відомий на всю Україну Центр нефрології і діалізу, на капітальний ремонт якого також виділено 84 млн грн.

Щоб виконати основне завдання Дорожньої карти з вакцинації, яка затверджена Міністерством охорони здоров’я, потрібно охопити вакцинацією не менше 50% населення, у Києві це – мінімум 1,5 млн киян, тобто половина із зареєстрованих жителів столиці. Чи вистачить у Києва потужностей? 

З початку вакцинальної кампанії Київ лідирує за темпами імунізації. До слова, вчора Україна побила добовий рекорд за кількістю щеплень. Це – більше 93 тисяч людей в день. У Києва також максимальний показник – майже 16 000 осіб за добу! Ми створили досить розгалужену мережу пунктів вакцинації, яку постійно розширюємо: працює 98 пунктів щеплення на базі Центрів первинної медико-санітарної допомоги (колишні поліклініки), 53 мобільні бригади, для освітян створені окремі можливості для щеплення на базі освітніх закладів.

Також у нас працює найбільший в Україні Центр вакцинації: неподалік метро «Лівобережна» – на території Міжнародного  виставкового центру. До речі, ще раз висловлюємо подяку власникам виставкового центру за їхню готовність допомогти місту та державі в боротьбі з коронавірусом.

У Центрі ми працюємо вже місяць – з 29 травня – в основному у вихідні, останні тижні тестували його роботу по буднях. З липня плануємо запустити роботу Центру у щоденному режимі. Вакцин наразі достатньо, очікуємо ще й нові поставки, тому і продовжуємо нарощувати наші потужності. Вже цими вихідними запрацює додатково ще 21 міні-вакцинальний центр на базі ЦПМСД, де можна буде здійснити ревакцинацію (у тому числі й тим, хто вакцинувався у МВЦ) та отримати свідоцтво про щеплення

Яку вакцину використовують у Центрі на Лівобережній?

На Лівобережці щеплюємо вакциною китайського виробництва «CoronaVAС» – що чітко регламентовано Дорожньою картою вакцинації. У нас використовуються вакцини виключно ті, які зареєстровані Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного застосування.

Багато хто переживає, що з такою вакциною не зможуть подорожувати світом.

«CoronaVAС» зараз на реєстрації в Європейській агенції лікарських засобів. Маємо надію, що невдовзі вони будуть зареєстровані, а отже і вакциновані «CoronaVAС» зможуть вільно подорожувати Європою.

Скільки доз вакцин вже отримав Київ і скільки їх потрібно, щоб охопити максимальну кількість киян?

Згідно з Національним планом вакцинації держава має намір до кінця літа зробити 10 мільйонів щеплень. А сам процес імунізації відбувається відповідно до етапів Дорожньої карти вакцинації, затвердженої Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) та обов’язкової до виконання. На сьогодні Київ отримав від МОЗ більше півмільйона доз вакцини зробив вже 344 тис щеплень. І це – лише початок. У планах – й надалі нарощувати темпи вакцинації.

Звичайно, хотілося б, щоб до кінця року вакцинувалося щонайменше половина киян, але це буде залежати від наявності вакцини та бажання щепитися. Особливо необхідно відзначити наших медичних працівників, на плечі яких ліг тягар усієї вакцинальної кампанії, – в основному це представники первинної ланки, які працюють практично щоденно. Велика вдячність їм за це від міської влади і від імені киян.

На початку вакцинації навіть медичні працівники не поспішали масово робити щеплення. Зараз ситуація змінилася?

На початку кампанії зі щеплення справді була дуже низька кількість бажаючих. Після останньої хвилі пандемії медики самі переконалися, наскільки це важка хвороба і почали активно вакцинуватися. Якщо навесні серед бажаючих щепитися було лише 10 тисяч медпрацівників, то станом на сьогодні вакцину отримали понад 37 тисяч людей цієї категорії.

Жодним чином не хочу рекламувати чи виокремлювати американську «Pfizer» поміж інших вакцин, але довкола неї у Києві є певний ажіотаж.

Сподіваюся, вже зовсім скоро нею зможуть щепитися всі бажаючі. Ми очікуємо на велику партію цього препарату та відповідне рішення від МОЗ.

Окремо зауважу, що місто використовує конкретну вакцину для конкретної категорії громадян, що знову ж таки визначено Міністерством охорони здоров’я у Дорожній карті вакцинації. Так, Пфайзером на сьогодні щеплять працівників освіти та невакцинованих осіб 1 і 2 етапів, працівників органів центральної влади, їх структурних підрозділів, місцевої влади й судової системи, АстраЗенека використовують для ревакцинації осіб 1, 2 та 3 етапів (медичні та соціальні працівники, особи старше 65 років, військові ООС та МВС), а Коронавак – для тих, хто зареєструвався у додатку «Дія».

До речі, минулого тижня почалася вакцинація трудових колективів компаній, у штаті яких понад 50 осіб. Їх згідно з дорожньою картою також вакцинують Пфайзером. Для того, щоб замовити виїзд мобільної бригади, необхідно залишити заявку у кол-центрі МОЗ, призначити відповідального за підготовку та організацію процесу вакцинації та зібрати списки охочих щепитися працівників.  

Якщо не секрет, а якою вакциною ви робили щеплення?

Я є активною поборницею вакцинації: сама дуже важко перехворіла на Ковід у лютому, і тому усім раджу щеплюватися. Мене часто питають, яка вакцина найкраща, – вважаю, що та, яка є у вільному доступі. Вакцинувалася нещодавно, бо чекала своєї черги згідно з Дорожньою картою вакцинації.

Всі ми пам’ятаємо 2020 рік і страх перед невідомою хворобою. Цієї весни люди, зокрема, і в Києві легковажніше ставилися до карантинних заходів. Зараз майже всі регіони ввійшли до «зеленої зони». Водночас вчені говорять про нові мутації вірусу. До чого Київ готується цієї осені? Що говорять лікарі про нові штами? Коли очікувати чергову хвилю спалаху захворювань?

Ми уважно слідкуємо за тим, що зараз відбувається з поширенням дельта-штаму. Навіть Великобританія, де щеплено більш ніж половину населення, посилює карантинні обмеження. Ми готуємося до нових викликів: аналізуємо ковідні заклади (їх у нас 15), зокрема – щодо централізованого постачання кисню, дефіциту кисневого потоку, модернізації електромереж тощо. Друга хвиля показала, що більшість госпіталізацій була пов’язана саме з необхідністю кисневої терапії. Зараз із цих п’ятнадцяти «ковідних» лікарень 98% забезпечені централізованих киснем. Також ми перевіряємо електромережі, щоб вони могли витримати велику напругу, та забезпечення відділень інтенсивної терапії необхідним обладнанням. Маємо своєрідний «чекліст», над яким працюємо спільно з МОЗ і Національною службою здоров’я України.

За десятибальною шкалою яку б Ви зараз оцінку поставили столичній системі охорони здоров’я?

Я впевнена, що система охорони здоров’я в Києві – найкраща в Україні в порівнянні з іншими регіонами. Але завжди хочеться більшого. Звичайно, важко давати оцінку в умовах  пандемії, до того ж триває медична реформа. Хоча я сприймаю це як вікно можливостей. Такі обставини дають зрозуміти: куди далі рухатися, якими темпами і на що варто звернути увагу.

Ну і кілька суто політичних питань. Ви себе зараз більше відчуваєте заступницею Віталія Кличка чи все-таки депутаткою Київради, адже політичну кар’єру Ви розпочинали з депутатства. 

Дійсно, я і депутатка Київради, і заступниця голови КМДА. І це подвійна відповідальність. Займаючись питаннями міської системи охорони здоров’я, не втрачаю взаємозв’язок зі своїм округом на Троєщині. До того ж згідно зі своїми посадовими обов’язками заступниці – курую Деснянський район.

Як часто спілкуєтесь із  Віталієм Кличком? Викликає до себе профільних заступників чи більше у телефонному режимі? Чи є певні визначені дні для освіти, культури, медицини, транспорту?

Ми постійно на зв’язку.  Щопонеділка відбуваються апаратні наради з усіма заступниками, є й окремі зустрічі для вирішення конкретних питань. А взагалі ми з Віталієм Кличком працюємо вже п’ятнадцять років, тож можемо виходити на зв’язок у будь-який час.

Віталій Кличко – суворий керівник?

Віталій Володимирович дуже відповідально та вимогливо ставиться як до своєї роботи, так і до роботи всієї команди: завжди дає зрозуміти, що навіть маючи давні дружні стосунки, людина щодня на своїй посаді має доводити власну професійність і ефективність. Це – однозначно.

Готуючись до нашої розмови,  прочитала досить багато позитивної інформації про вас. Проте рух «Чесно», публікуючи Вашу політичну біографію на своєму сайті вказав такий момент, що ви пропускали засідання Київради попереднього скликання. Справді було так багато пропусків і чому?

Була поважна причина – народження сина. А в депутата Київради немає такої опції, як декретна відпустка. Тож доводилося працювати на двох фронтах, і сімейному, і на робочому (посміхається). Тим не менш, вдавалося брати участь у прийнятті найважливіших для міста голосуваннях: ухваленні бюджету, міських цільових програм тощо.

Великий Київ у Google News

підписатися