Про це пише “Українська правда”.
“Я обожнюю ракети і готовий займатися ними у будь-якій формі. На весь Київ аж один ракетомодельний гурток. Можу допомогти всім, хто хоче організувати, вести подібний гурток, матеріалами, екземплярами, всім необхідним”, — говорить Сергій Піпко, старший науковий співробітник КНУ імені Тараса Шевченка.
Чоловік почав працювати над розвитком програм зі створення ракет для школярів та студентів у Києві. Оскільки він не зміг знайти фінансової підтримки, він за власні кошти створив майстерню з виготовлення ракет у своїй квартирі.
Шість років тому він вирішив спробувати в Києві запровадити в університеті ракетну програму. Тоді в НАУ створили “студентським конструкторським бюро експериментального ракетобудування” (проєкт NAURocket). Але науковцю нічого не давали: ані грошей, ані приміщення, ані обладнання. Тому Піпко зробив майстерню у власній квартирі.
Поки не розпочалася пандемія, Сергій зі студентами презентували свої ракети на п’яти–шести виставках на рік: Innovation Market, IT-Forum та інших. Але потім в університеті змінився ректор, і проект закрили.
Сергій спробував відкрити проект в іншому навчальному закладі, пішов до КПІ, де є цілий факультет — Інститут аерокосмічних технологій. За словами Сергія, директору все сподобалося, щось пообіцяли. Проте вже три роки нічого особливого там не відбувається, і Сергій з зацікавленими студентами продовжував працювати у своїй квартирі.
“Якщо говорити про ракетобудування, то я поки не бачу перспектив в Україні для молодих. І як це виправити, не знаю. Я — не державний діяч. Адекватний школяр, студент хоче вчити те, на чому можна заробити. Тому всі пішли в програмісти, а не в конструктори. Але хтось мусить і гайки крутити, розумієте?”, — каже він.
До слова, під Києвом відремонтують розбиті ракетами склади та побудують рекордну в країні площу нових сховищ.