На місці святині – 20 тонн сміття: 86 років тому більшовики підірвали Михайлівський Золотоверхий собор

Автор: Галина Ворона
15:08 14.08.2023

86 років тому, 14 серпня 1937 року, в день християнського свята більшовики висадили в повітря пам’ятку ХІІ ст. у самому серці Києва – Михайлівський Золотоверхий собор. У 1998 року, після здобуття Незалежності, Україна відновила святиню з руїн.

На місці святині – 20 тонн сміття: 86 років тому більшовики підірвали Михайлівський Золотоверхий собор
Світлодіодне освітлення

Золотоверхий монастир був зведений у 1108-1113 роках онуком Ярослава Мудрого, князем Святополком-Михаїлом, мав особливе значення для киян, адже був збудований на честь архістратига Михаїла, небесного покровителя Києва.

У XVI столітті він вважався одним із найбагатших і найкрасивіших храмів та був одним із найвідвідуваніших серед паломників. У XVII-XVIII століттях він став центром відновленої Київської митрополії.

Проте у ХХ столітті Михайлівський Золотоверхий собор, який пережив багато чужинських набігів, не встояв перед більшовицькою навалою. Радянська влада закрила монастир.

Протягом 1934 — 1936 років собор розбирали, 14 серпня 1937 конструкція будівлі була підірвана. Збережені фрески були перевезені до Москви (Третяківська галерея), Санкт-Петербургу (Ермітаж) і Києва (Софійський собор).

У різних місцях собору було закладено близько 2500 зарядів амоналу. До кожного заряду були проведені електричні проводи. О дев’ятій годині вечора, 14 серпня, інженери тт. Антонов і Кетнер увімкнули рубильник. Почувся невеликої сили вибух – і вся величезна споруда осіла всередину. Жоден будинок … не пошкоджено. На місці вибуху органи міліції забезпечили зразковий порядок… Треба вивезти близько 20 тонн сміття”, – так описувала події газета “Більшовик” 19 серпня 1937 р.

У 1990-х роках Українська Православна Церква Київського Патріархату збирала кошти для відтворення собору, грошей не вистачало. Згодом президент Леонід Кучма видав указ, який визначав відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря загальнодержавним пріоритетом.

Першою постала дзвіниця в стилі українського бароко у первісному вигляді. Собор відкрили на День Києва 1998 року, за участю патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета, який освятив монастир.

Протягом 2001 — 2004 років одинадцять фрагментів фресок XII століття Михайлівського Золотоверхого собору, що зберігалися в Ермітажі, були передані Україні.

11 грудня 2013 р. вночі (вдруге за 800 років) тут били на сполох дзвони, коли “Беркут” розпочав наступ на протестувальників. На тривожний звук дзвонів тисячі киян прийшли з усього міста рятувати Майдан.
До цього дня дзвони скликали киян у 1240 р., коли на Київ напали татаро-монголи.

Під час Революції Гідності в стінах храму був шпиталь, куди доправляли мертвих і поранених активістів. Відбувалися панахиди за загиблими майданівцями. Тоді у Михайлівському соборі знайшли прихисток побиті студенти. Він фактично став місцем початку формування майбутньої системи забезпечення Майдану.

На стінах монастиря згодом з’явилися пам’ятні таблички на честь діячів, які зробили свій вклад в збереження будівлі. Зокрема меморіальну дошку встановлено Олесю Гончару. Він був одним з ініціаторів відбудови Михайлівського Золотоверхого монастиря. Також на стінах монастиря є табличка на честь Миколи Макаренка – українського археолога і мистецтвознавця. Він єдиний з українських вчених відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря, за що був розстріляний.

Сьогодні Михайлівський Золотоверхий є кафедральним храмом автокефальної, незалежної, єдиної помісної Православної Церкви України, символом нашої новітньої історії. Тут і надалі лунає молитва за наших воїнів, які захищають Україну, за владу і наш народ.

Читайте також:  Повставши з попелу: цікаві факти про Михайлівський Золотоверхий собор

Раніше ми розповідали, як Кремль не пробачив історику Миколі Макаренку відмову підписувати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві

Великий Київ у Google News

підписатися